Леся вже довгий час працювала в цій сім’ї. Якось зранку їй стало недобре. – Вам погано? – запитала її начальниця Юля. – Так, щось недобре мені… – А тест робили? -Який? – На вагітність. – Та ні, у мене не може бути дітей. Напевно з’їла щось вчора. – Я знаю ці симптоми. Ви точно вагітні… І це підозріло. Ви завжди тут і нікуди не їздили, окрім, як з моїм… Леся тепер не знала, що їй робити

-Ви мені підходите. Рекомендації у вас відмінні. Досвід вражає… Так що завтра можете переїжджати до нас і приступати до виконання своїх обов’язків. Ви готові?

Леся дивилася на цю самовпевнену молоду жінку, яка сиділа навпроти неї та снідала і просто не вірила своєму щастю!

Це місце няні було наче для неї: проживання разом з дітьми, та й на їжу не потрібно витрачатися. Але головне – це проживання! Саме зараз їй потрібно втекти від колишнього чоловіка, який раптом запалав до неї почуттями і просто діставав.

-Звичайно готова! – швидко сказала Леся, боячись, що ця жінка може передумати.

-Значить під’їжджайте завтра до 8-ї, помічниця по господарству покаже вашу кімнату, влаштуєтесь і можете відразу починати, як близнюки прокинутися. Мене звуть Юля, чоловіка звуть Вадим. Але думаю, що ви його рідко будете бачити – він постійно працює. Близнюків – Андрій і Віктор. Вихід там. До завтра!

У Юлі задзвонив телефон, вона жестом показала, що розмову закінчено і Леся рушила до виходу.

-Так, няню знайшла. Та ніби нормальна, як няня. Рекомендації хороші. А так ніяка звичайно… стара, так… ну так, не заміжня…

Ці слова були образливими для Лесі. Не така вона і стара – їй всього 37! Але ця жінка звичайно була молодшою і красивішою… Та врешті-решт, яка різниця, що вона думає – головне на роботу її взяли і її проблема з колишнім чоловіком вирішилась!

У цій родині Лесі було добре працювати. Близнюки були спокійні і взяли її як рідну. Юля взагалі не звертала на них уваги: ​​вставала о 12-ій, пила каву і кудись йшла, а її чоловіка вона взагалі практично не бачила.

-Так, все добре в мене, – говорила Леся своїй подрузі. – Але взагалі сім’я дивна. Мені здається вони взагалі один з одним не спілкуються – як тільки змогли дітей народити? А з дітьми, до речі, вона взагалі не спілкується. Взагалі, уявляєш?… він так… він мене відпускає і сам на вихідних ними займається…

Йшов час.

-Юлю, – Леся один раз змогла підстерегти свою роботодавицю, поки вона знову не зникла кудись.

-Що? – невдоволено сказала Юля.

-Я хотіла б, щоб ви були присутнім на моїх уроках з близнюками. Щоб ви дали мені зворотний зв’язок… Ну може у вас є свої думки з того, як має будуватися спілкування і навчання з вашими дітьми…

-Мені все-одно, – різко перебила її Юля.

-Але…

-Що ще? – Юля закотила очі…

-Просто Андрійко дуже гарно малює, а Вітя… Ну в нього є слух і їх можна було б віддати в додаткові гуртки…

Юля скривилася в усмішці:

-Олесю, я не займаюся дітьми. Ними займаєтеся ви. Розумієте? Ви! Я їх народила, як хотів чоловік і все. Якщо ви вважаєте, що їм потрібна додаткова освіта-звертайтеся до мого чоловіка. А тепер вибачте, я поспішаю.

І Юля знову кудись пішла.

-Лесю, здрастуйте!

Був ранній ранок і Леся пила каву на кухні і про щось задумалася…

-Здравствуйте, Вадим! – посміхнулася вона.

-Я з близнюками сьогодні в парк хотів сходити. Так що забираю їх у вас. Або, якщо у вас є бажання, то можете з нами поїхати. А то я дивлюся на вас і ви весь час вдома і вдома…

-Якщо ви не проти, то я із задоволенням з вами поїду погуляти… Тим більше, мені потрібно з вами поговорити…

-Про щож ж? Давайте поговоримо тут… – здивувався Вадим.

-Розумієте, мені здається, що Андрійко добре малює для свого віку і було б непогано віддати його на малювання додатково, а Вітя…

-Зачекайте, зачекайте… А ви Юлі говорили?

-Ну звичайно говорила! Вона до вас сказала звернутися… Сказала, що ви вирішуєте, чим вони будуть займатися…

-Хм… А вона взагалі з дітьми спілкується?

Леся закусила губу: скажеш, що “ні” – можливо Вадиму не сподобається, а “так” говорити… – ну неправда ж це!

Тому Леся просто мовчала…

-Зрозуміло… “ні”… Гаразд, не переживайте, одягайтеся, хвилин через 30 в парк поїдемо. І, до речі, подивіться які гуртки є поблизу – я думаю, що їм буде корисно походити на заняття з іншими дітьми.

Одного разу Вадим приїхав додому вдень. Юлі як завжди вдома не було. Він посидів з Лесею і з дітьми, а потім запитав:

-Леся, а у вас свої діти є?

-Ні… Лікарі сказали, що в мене безпліддя…

-Жаль, ви б були б прекрасною мамою. Шкода, що Юля ставиться до своїх дітей не так, як ви.

Що сталося між подружжям пізно ввечері Леся не знала, але мабуть якесь з’ясування стосунків все-таки було, тому що з цього дня Юля стала заходити до дітей.

Правда діти взагалі не реагували на неї, та й вона сиділа з відсутнім виглядом.

Один раз Юля навіть з’їздила з дітьми, чоловіком і Лесею на прогулянку в парк.

-Юлю, ми взагалі то в парк їдемо.., – побачивши її сказав тоді Вадим. – Ми там на дитячих майданчиках граємо. На таких підборах і в такій короткій спідниці там довго не проходиш…

-Не вчи мене, – огризнулася Юля і сіла в машину в тому вигляді, в якому і була.

Звичайно вона не стала грати з дітьми, та й не стала гуляти в парку. Вона сказала, що втомилася і просто чекала їх в якомусь кафе.

-Ти знаєш, Вадим такий чудовий! Незважаючи на свою зайнятість він завжди зайде до дітей, пограє з ними або просто обійме і поцілує. Юля зовсім його не цінує, – говорила Леся своїй подрузі.

-Оооо, та ти здається, закохалася! – сказала подруга і Леся почервоніла.

Насправді це було правдою. Але він був її роботодавець і цим все сказано…

Вночі Лесі не спалося. Днями Юля з Вадимом сварилися і в підсумку Юля поїхала на відпочинок з подругами. Принаймні вона так сказала. І Лесі було не по собі. Їй не хотілося бути присутньою при таких скандалах і було шкода Вадима.

Леся вийшла зі своєї кімнати і не поспішаючи пішла на кухню – вирішила заварити собі ромашкового чаю.

Вона клацнула вимикачем і здригнулася від несподіванки – за столом сидів Вадим.

-Ой, вибачте, – зніяковівши сказала Леся.

-Та нічого. Заходьте, – запросив Вадим. – Не спиться?

-Так… щось не можу заснути… Знаєте, ви така… Така… Добра, красива, а головне надійна… А Юля… Та їй було і є на мене все-одно… І головне я знав це, але все-одно одружився.

-Чому?

-Чому одружився? Мені тоді здавалося, що поруч зі мною повинна бути шикарна молода жінка. А Юля така і є… Вона мені подобалася. І… Проблема тільки в тому, що вона мене не любила. Вона любила і любить тільки гроші… Інші мені заздрили…

Так, я просив її народити дитину, довго просив… І ось у мене цілих два сина! А їй на них все-равно… Насправді я з одного боку шкодую, що одружився на ній, а з іншого боку, якби цього не сталося, то я б не зустрів Вас…

-Мене, – здивувалася Леся.

-Так, Вас… Ви – приголомшлива жінка! І я в вас закохався…

Він встав і попрямував до Маші. Леся запанікувала, але він просто поцілував їй руку і сказав:

-Добраніч. Якщо чесно, між мною і Юлією вже давно нічого немає – у неї постійно болить голова. Нас пов’язують тільки діти, але вони не сприймають її як маму. Вони тягнуться до вас. Коли вона повернеться, я хочу почати процес розлучення. Ще раз на добраніч…

-Ні, ні… Ваша дружина намагається налагодити відносини з дітьми, так що… Ні… Дітям потрібні рідні і мама і тато!

-Ось бачите, ви навіть в цій ситуації дуже великодушні…

Леся йшла по вулиці і плакала.

“Він зізнався їй у коханні. Він сказав, що готовий заради неї розлучитися з дружиною, а вона… Вона сама взяла і відштовхнула його… Ох вже ця її “доброта”! Ну чому вона не така, як усі? Чому вона робить все, щоб іншим було добре, а сама в результаті залишається ні з чим? Ну її, може, цю правильність, ну її… Може краще бути…”

І тут її роздуми миттєво кудись зникли – вона побачила Юлю, яка цілувалася з якимось чоловіком. Леся сама не знаючи чому, швидко прошмигнула за стовбур великого і розлогого дерева, і дуже сподівалася, що її не помітять.

Тим часом пара потихеньку стала направлятися в її сторону. Коли вони проходили повз, до неї долетів уривок розмови:

-Скільки ще чекати? Коли ж ми будемо разом? – питала Юля.

-Ще трохи… Ти ж сама хотіла розорити його. А це процес не швидкий…

-Так, він мені набрид і звичайно мені потрібні гроші…

І вони знову стали цілуватися.

Леся стояла притулившись до дерева, думки плуталися в її голові: “Кого вона хоче розорити? Невже чоловіка? Навіщо? Якщо не любиш, то просто йди…”

На вихідних вона, Вадим і діти знову поїхали гуляти в парк.

Вони йшли по доріжці, близнюки їздили навколо них на самокатах, було добре і затишно…

І тільки Леся ніяк не могла забути пару, що цілується і їх розмову.

-Вадим, ви знаєте, іноді мені знятися сни, які збуваються…

-Треба ж… А мені ніколи…

-І недавно мені снилося, що до вас в компанію прийшла перевірка і знайшли багато спірних моментів… Я прошу вас, заради мене, перевірте вашу бухгалтерію і рух ваших коштів.

Вадим намагався відбутися жартами, але бачачи, що Леся серйозна, пообіцяв влаштувати перевірку.

-А чиї це хлопчики? – пролунав голос поруч з ними.

-Наші! -викрикнулі обидва одночасно і кинулися до близнюків.

-Так все нормально, нормально… Просто дивлюся – двоє однакових хлопчаків. І як ви їх розрізняєте?

-Так вони різні насправді! – вимовила посміхаючись Леся.

-Ах, яка ви красива пара! Бажаю вам завжди бути разом і не розлучатися, – випадкова перехожа пішла далі, а Леся зашарілася. А Вадим підійшов до Маші і обнявши, поплескав по плечу. Леся обернулась до нього і… Вона опинилася в його обіймах і так близько від нього… Вона потягнулася в його сторону і вони поцілувалися.

А потім їх руки переплелися і далі вони пішли по доріжках, тримаючись за руки.

Йшов час. Відносини між Лесею і Вадимом розвивалися дуже швидко. Вони хотіли бути разом. Вадим був готовий розлучитися і готував папери.

Одного ранку Лесі стало недобре.

-Вам погано? – запитала її Юля. Зазвичай Юля не прокидалася раніше 12, але чомусь сьогодні вже в 9 вона була на ногах.

-Так щось мутить…

-А тест робили?

-Який?

-Ну вагітність.., – закотила очі Юля.

-Та ні, у мене безпліддя. Напевно з’їла щось вчора.

-Так я знаю ці симптоми. Ви точно вагітні… І це підозріло. Ви завжди тут і нікуди не їздили, окрім як з моїм.., – Юля засміялася. – Невже мій благовірний мені зрадив? Оце так!

Юля дивилася на Машу і посміхалася:

-Так я його тепер по світу пущу… І головне з ким зрадив! Ти ж стара, за собою не стежиш, одягаєшся як… Ох і сміхота!

І Юля знову почала сміятися.

-Отже так, – відсміявшись сказала вона. – Ти звільнена. Сьогодні твій останній робочий день і завтра щоб я тебе в моєму домі не бачила. Ясно?

-Ясно, – сказала побілілими губами Леся.

Юля пішла, а Леся безсило опустилася на стілець: яка вагітність? Це помилка… Я не можу бути вагітною…

Леся встала і підійшла до вікна. Вона бачила, що Юля вийшла з дому, сіла в машину і знову кудись поїхала.

Леся сходила в аптеку і все-таки зробила тест. Сумнівів не було – вона була вагітною.

Вона йшла назад і посміхалася. Леся не знала що її чекає далі, але була вдячна за все, що з нею сталося. Вона написала смс Вадиму і попросила його приїхати.

День просто тягнувся. Леся ніяк не могла дочекатися вечора. Близнюки ніби відчували, що щось відбувається і горнулися до неї, а вона тільки й могла, що обіймати їх, посміхатися і плакати – плакати від щастя.

Увечері приїхав Вадим, тільки він хотів підійти до Маші і переговорити з нею, як несподівано під’їхала і Юля:

-А… Ось і вони! – навмисне голосно почала говорити вона. -Коханці, значить! Як ти міг зрадити мені з нею? Невже не міг вибрати когось краще? Мені здавалося, що у тебе хороший смак…

-Ти трошки полегше, – несподівано жорстко вимовив Вадим. – Ти не бачиш суті і вважаєш, що чоловіки повинні захоплюватися тільки тими жінками, які яскраво одягаються і зухвало фарбуються…

-Так це зараз не важливо… Я йду від тебе.

Вадим виглядав здивованим.

-Так, уяви собі! Я йду. Більше мені не потрібні твої гроші… І знаєш чому? – Юля розсміялася. – Так я просто перевела їх всі собі на рахунок і заберу ще у тебе всіх клієнтів! Будинок цей я тобі залишу, так вже й бути… продаси і буде на що дітей годувати. Невдаха!

Леся і Вадим стояли біля вікна і спостерігали, як Юля виносить з будинку свої речі.

-Лесю, ти згодна вийти заміж за бідного чоловіка з двома маленькими дітьми?

Леся щасливо посміхнулася:

-Я згодна…

-Ну тоді я впевнений, що вчотирьох ми впораємося!

-Вп’ятьох, – скромно сказала Леся і опустила очі.

-Ти хочеш сказати, що вагітна?!

Леся кивнула і почервоніла.

Вадим тільки обійняв Лесю і притиснув до себе.

-Тільки як же ми далі будемо жити? Я то звикла, а ти звичайно не звик до такого життя… Ну без грошей…

-Ну як тобі сказати… У мене взагалі-то різні періоди в житті були… І я зазвичай серйозно ставлюся до того, коли мені близька людина говорить, що потрібно перевірити грошові потоки своєї фірми. Так що якусь частину грошей можна буде повернути… Та й співробітники навряд чи до неї підуть. Все, що вона зробила – це не серйозно. Ну і навіть якщо я дійсно нічого не зможу зробити і стану банкрутом, у мене є шанс почати все спочатку, з нуля! А головне поруч зі мною будеш ти!

Вадим розлучився з Юлією і одружився на Лесі. Грошей він звичайно втратив багато, але в кінці кінців хіба в них справа? Головне, що він зараз щасливий.

А Леся? Леся дійсно була вагітною, хоча довго не могла повірити в це. Особливо їй важко було повірити в те, що вона стане мамою не одного малюка, а відразу двох!

Так, у Лесі теж народилися близнюки. І Вадим з Лесею відразу стали батьками аж 4-х дітей.