Коли Галина поверталася з Італії, то жила в старенькій хатині в селі, яка ще їй від мами дісталася. А потім їхала в місто, в гості до дітей. У дітей аж очі світилися, коли мати переступала їх поріг

Галина багато років працювала в Італії. Увесь цей час вона бережно складала гроші. Її діти виросли і в кожного розпочалося власне життя.

Вони рідко згадували про матір, поки та була закордоном. Однак як тільки вона приїжджала в Україну, то запрошували її до себе в гості, бо знали що з пустими руками жінка не прийде. Для онуків бабуся мала гостинці, а для дітей – гроші. Як тільки ті отримували бажане, то чекали, коли матір нарешті повернеться в село. Ніхто не хотів, щоб вона залишалася бодай на ніч.

Кожного разу ці візити навіювали на Галину сум. Вона тільки переконувалася в тому, що на старості літ нікому про неї подбати. Набридати дітям їй не хотілося. Єдиною радістю була стара домівка, яка дісталася їй від батьків.

Проте в Італії вона познайомилася з Лоренцо, братом її господині. Чоловік вподобав собі українку і завжди з нетерпінням чекав на її повернення. Про ці стосунки рідні Галини не знали. Вона не хотіла ділитися такими подробицями, проте вони нікого й не цікавили. Діти бачили євро, а все решта не мало значення.

Однак жінка швидко змогла правильно оцінити ситуацію, тому практично одразу почала заощаджувати гроші, а не віддавати все зароблене.

Після останніх відвідин Галина зрозуміла, що в Україні її більше ніхто не тримає. Натомість Лоренцо неодноразово пропонував їй з’їхатися. Раніше вона думала, що не зможе залишитися на чужині через родичів та рідних на Батьківщині. Проте нарешті жінка готова відповісти взаємністю італійцю.

Там, закордоном, сеньйора приймає Галину, як рідну доньку. У неї є коханий чоловік та подруги. Її життям цікавляться і завжди з сумом проводжають додому. А коли Галина повертається, то її радісно зустрічають і розпитують, що там в Україні. А хіба варто згадувати про те, яким щасливим стане Лоренцо, коли дізнається, що його жінка готова бути завжди поруч з ним?

Галина вирішила, що прийшов час пожити у своє задоволення. Байдуже, що скажуть діти та знайомі. Час спливає, а ще стільки всього потрібно встигнути. Їй надоїли постійні розчарування, страждання і турботи. Вона готова віддатися моменту та коханню. 

А що ви думаєте про рішення жінки?