З мамою чоловіка ми прожили всього кілька місяців. Коли ми вже повернулися жити додому, одного разу я попросила Віру Степанівну, щоб вона мені дещо купила – написала список в перекинула гроші на картку. Вона все зробила і поїхала. Пізніше мені подзвонила моя мама і розповіла, що татові дзвонила моя свекруха і говорила, що я не справляюся з своїми обов’язками, що потрібно збирати сімейну раду і зберігати нашу сім’ю

Ми з чоловіком з самого початку жили окремо від усіх батьків. Свою квартиру нам віддали мої батьки, а собі побудували будинок і переїхали. Коли народилася дитина, ми на кілька місяців переїхали до свекрів. Свекруха нам дуже допомагала, за що їй величезне спасибі. Вона колишня вихователька.

Коли я вже почала жити у свекрухи, я не розуміла, як можна так себе вести по відношенню до дочки. Зовиця заміжня, має дітей. Її чоловік їй зраджує, вона вже кілька разів з дітьми поверталася до матері, шукала підтримки і розуміння, але свекруха її не підтримала: «Якщо збираєшся йти йди куди хочеш, я тебе не візьму з дітьми і допомагати не буду. У нашій родині ніхто і ніколи не йшов і не розлучався».

Коли ми вже повернулися жити додому, одного разу я попросила Віру Степанівну, щоб вона мені дещо купила – написала список в перекинула гроші на картку. Вона все зробила і поїхала. Пізніше мені подзвонила моя мама і розповіла, що татові дзвонила моя свекруха і говорила, що я не справляюся з своїми обов’язками, що потрібно збирати сімейну раду і зберігати нашу сім’ю. Тато їй відповів, що ми люди дорослі і самі розберемося.

Мені ж тато дав пораду більше її ні про що не просити. Про допомогу її до цих пір не прошу. Якщо мені щось потрібно відводжу дитину своїм батькам або сестрам. На дачу до них їжджу тільки з чоловіком. Спілкуюся з повагою, чоловікові нічого поганого про його батьків не кажу, та й ніколи не говорила, батьки мене все життя вчили, що дорослих потрібно поважати.

Завжди наполягала, щоб він сам їм дзвонив, допомагав, зрозуміло, цього теж тепер не роблю. У нього напружені відносини з батьком, ці відносини теж більше не намагаюся налагодити. Сьогодні чоловік попросив відправити його мамі з його телефону фото його документів і документів дитини.

Прочитавши останні повідомлення від неї, у мене заворушилося волосся на голові. Чоловік хотів купити старенький автомобіль, я його не могла відмовити, подзвонила і розповіла його мамі. Вони поговорили, начебто вирішив не купувати. Сьогодні читаю повідомлення там написано: «Синочку, запам’ятай, крім мами ти нікому не потрібен».

Я її як мати розумію, але мої батьки ніколи мені такого не говорять ні про чоловіка, ні про дитину, та взагалі ні про кого. Вражає, що в очі посміхається, говорить яка я гарна мама і дружина, що я все правильно роблю, а на ділі… Що це?

А вчора прийшов чоловік і каже, що на вихідних будемо святкувати рочок нашої дитини, але не у нас, а у його мами, бо вона так захотіла.

Я давно зрозуміла, що Віра Степанівна втручається в наше життя. Не можу зрозуміти, для чого вона це робить? І як себе вести далі? Адже в очі вона мені нічого не говорить.