1 Квітня, 2023
– Люба, ми ж тепер одна сім’я! І все повинні вирішувати разом, – спокійно заявив чоловік

– Люба, ми ж тепер одна сім’я! І все повинні вирішувати разом, – спокійно заявив чоловік

Не думала я, що одразу після свого весілля почну розбиратися з проблемами чоловіка. Якби мені хтось сказав про це кілька років тому, я б не повірила.

Ми прокинулись зранку від того, що хтось наполегливо телефонував на мій номер. Я підвелась, глянула і не розуміла чого треба брату чоловіка у таку рань.

– Привіт! Слухай, мені там Віталік гроші був винен! 

Я ще не прокинулась толком, а мені почали претензії висувати.

– Коли ти вільна, можемо зустрітися сьогодні чи завтра?

– Які гроші? Я вперше про це чую.

– Ну три тисячі гривень він в мене позичав! Вам же гості надарували конверти, ти з них і візьми! Не хочу знову довго і нудно чекати, поки він їх поверне! 

Далі нічого не розуміючи я пішла до свого законного чоловіка. Мені було дивно, що він про це навіть не розповів.

– Так, я взяв у нього грошей. – спокійно зізнався коханий.

– Ну а чого він хоче від мене?

– Не знаю! Не хвилюйся, я все йому поверну.

– Добре, але наші весільні гроші не чіпай! 

– Люба, ми ж тепер одна сім’я! І все повинні вирішувати разом.

Тільки через те, що я не хотіла з перших днів сваритися з новоспеченою родиною я таки повернула Олега борг. Та я ще тоді не здогадувалась, що такий випадок далеко не останній.

Пізніше до мене зателефонувала свекруха. Я не встигла привітатися з нею, як вона на мене накинулась з претензіями.

– Що ви собі думаєте? Я коли побачу свої гроші? – заявила Орися Петрівна.

– Які ще гроші?

– Давай, не вдавай з себе казна-що. Коли Віталік віддасть мені борг? Чи ви думаєте, що найхитріші на світі? Ні! Я цього просто так не залишу!

– Мамо! Я не розумію про що ви! Які гроші? Коли це було? 

– Все ти знаєш! – продовжила бурхливе невдоволення свекруха. – Я не повірю, що ти нічого не знаєш! Ви під одним дахом живете! 

Потім я вислухала від неї цілу поему про те, що ми з чоловіком як безпорадні кошенята, яких треба бавити, годувати і прибирати за ними.

– Це ви молоді й маєте допомагати батькам, а не навпаки! Ми вас ростили, виховали, а ви отак віддячуєте?

Це образило мене. Я доросла, самодостатня, працюю і приношу в сім’ю гроші. А мій чоловік виходить звик розв’язувати проблеми геть нераціональним шляхом. От тільки чому це в результаті падає на мої плечі?

Наступні кілька днів свекруха продовжувала тероризувати мене. Я не втрималась і сказала їй, щоб та сама розбиралась зі своїм сином. Скільки можна?

– Я добре його знаю, це буде дуже не скоро! Сама з ним говори, це у ваших же інтересах!

Я слухала це все і не розуміла. Це справді відбувалось зі мною? Чому медовий місяць я провела за сімейними розборками? 

Коли зрозуміла, що сил більше немає і такої суми в мене нема, я пішла до своїх батьків.

– Ти здуріла, чи що? – крикнув батько, почувши мою історію. – Ти не бачила за кого заміж йшла? Краще розлучитися і не руйнувати собі життя.

– Мамо, я хіба я могла це знати? Ну звідки, якщо ми разом не жили. Ти б не могла позичити мені хоча б частину суми? Бо я скоро збожеволію від дзвінків свекрухи.

– Доню! Батько правий! Чому ти повинна віддавати борги чоловіка зі своєї кишені? Де він ті гроші діває? Може в іграх просаджує, ти про це не думала?

– Мамо, він не такий!

– А який тоді? Скажи собі чи ти тепер повністю знаєш свого чоловіка? Побачила як це є в житті.

– Ну і що ти пропонуєш?

– Нехай сам все повертає, ти з ним поговори й поясни, що так доросла людина не вчиняє. А там побачимо наскільки він візьме твої слова до голови й наскільки він тебе поважає.

Свекруха далі дзвонить мені. Я просто не беру телефон, а коханий собі навіть не зважає. Що порадите? Бо руки опускаються!

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *