Київ. 8 ранку. На цілий салон 296 маршрутки кричить жінка: – Шановна, прокидаємося! Вставай і вступи місце моїй дитині!

Київ. На годиннику восьма година ранку. Маршрутка переповнена сонними людьми — яблуку нема де впасти. 

Ще й купу пенсіонерів. І куди вони так рано можуть їхати?! Ще навіть поліклініки всі не працюють. 

На одному з крісел собі примостилася молода дівчина. Спершу вона постійно перепитувала, коли вже нарешті кінцева, а коли водій запевнив її, що їхати ще довго, бідолашна прихилила голову до вікна і міцно заснула. Виглядала вона дуже втомленою, тому ніхто й не наважувався її будити. 

За винятком однієї нахабної пані. 

Вона запхалася в маршрутку зі своїм сином-підлітком. Почала вивчати своїм пильним поглядом салон. Проти бабусь не попреш, тому й вчепилася до юної пасажирки. 

– Шановна, прокидайся!  – загорланила на цілий салон. 

– Вставай. Не бачиш дитина стоїть? 

– Де?

– Та ж перед тобою. 

– Йому на вигляд років 13.

– То й що? 

Тоді дівчинка поглянула на малого і дуже серйозно запитала: 

– Ти з 9 до 18 працюєш?

– Ні.

– То може вчишся до ночі? 

– Та ні, уроки о 14 закінчуються. 

– А, може, тобі щовечора доводиться готувати собі вечерю в гуртожитській кухні?

– Ні, мене мама годує. 

– Тоді я не звільнятиму тобі місце. 

Я ледь стрималася, щоб не почати аплодувати дівчині. От молодець! Правильно зробила. Пора ставити таких матусь на місце, бо вже вилізли на голову, ще й ніжки звісили, чесне слово. 

Але найбільше мене потішив вираз обличчя тієї жінки. Треба було бачити, як вона здивувалася, що хтось посмів їй відмовити. Нічого-нічого, знатиме тепер, як себе поводити в громадському транспорті. 

Чи схвалюєте і Ви вчинок дівчини? 

Напишіть нам у коментарях на Facebook

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю.

Усі фото в статті є ілюстративними.