17 Вересня, 2021
Коли Наталя посварилася з Михайлом, її батьки стали збирати документи, щоб виїхати закордон. Я вирішив скористатися нагодою, і став запрошувати Наталю на побачення. Але її батьки зрозуміли в чім справа, і заборонили нам бачитися. Коли Михайло прийшов до будинку Наталі, її там вже не було, але він пообіцяв, що таки знайде її

Коли Наталя посварилася з Михайлом, її батьки стали збирати документи, щоб виїхати закордон. Я вирішив скористатися нагодою, і став запрошувати Наталю на побачення. Але її батьки зрозуміли в чім справа, і заборонили нам бачитися. Коли Михайло прийшов до будинку Наталі, її там вже не було, але він пообіцяв, що таки знайде її

З моїм другом Михайлом, ми дружимо з самого дитинства. Разом до школи ходили, потім в технікум вступили. Одна в нас різниця була, я з дівчатами легко як знайомився так і розлучався, а він не міг навіть заговорити з ними. Я вже навіть став над ним, з цього приводу, жартувати.

Якось, гуляючи по парку, я помітив двох симпатичних дівчат і жартома запропонував Михайлу парі, що він не зможе до них підійти і познайомитись. До цього він ніколи не зустрічався з дівчиною. Але на диво він погодився. Я помітив, що одна з них йому особливо сподобалася. Щось в цій юній особі було не як у всіх дівчат. Якийсь особливий шарм. І Михайло сміливо покрокував до дівчат.

– Доброго дня! Давайте знайомитися. Мене Михайлом звуть. – Рішуче мовив він.

Красуні завзято засміялися. Їх сміх був дзвінким і не образливим. Це було не глузування, а здивування з радістю.

– Давайте. Мене звати Наталя. – Першою промовила одна з них.

– А я Ірина. – Приєдналася друга.

Але її Михайло вже не слухав. Його увагу повністю поглинула Наталя. Її блакитні очі, чарівна посмішка і дві ямочки на щоках. Хлопець ще не усвідомив, що в цей момент зароджувалося перше в його житті кохання. Не знала ще цього і дівчина, задоволена таким несподіваним поворотом простої прогулянки.

Як потім виявилося, Наталя до цього теж ще ні з ким не зустрічалася, і не знала, як себе вести в подібній ситуації. Повисла незручна пауза. Але Михайло осмілів, і взяв у дівчини номер телефону. Трохи поспілкувавшись, молоді люди розійшлися. А вже ввечері Михайло, тремтячими від хвилювання руками, набрав її номер. До його розчарування, відповів дорослий чоловічий голос. Але на прохання покликати Наталю пішов на зустріч. Весь вечір ледь знайомі хлопець і дівчина проговорили про всяку нісенітницю.

А потім потягнулися довгі розмови щовечора. І кожен вечір була нова тема для розмови. Їм було цікаво і затишно разом. У вихідні вони влаштовували прогулянки. І обоє були на сьомому небі від щастя.

Три роки пролетіли, як одна мить. Час змінює людей, і не завжди ці зміни йдуть в кращу сторону. Наталя дуже покохала Михайла, кожна зустріч була для неї святом. І чекала вона цих зустрічей, як ніколи нікого не чекала. А ось Михайлу їх спілкування з часом стало тягарем. Хлопець все частіше став ходити не до своєї дівчини, а на парубочі вечірки. Адже він мав йти в армію. І значить він має право.

На той час, батьки Наталі збирали документи для виїзду закордон. Бачачи, що їх стосунки з Михайлом почали руйнуватись, я вирішив скористатись цією можливістю. Адже якщо я одружусь на Наталі, то зможу без проблем виїхати разом з нею в іншу, розвинену країну.

Я бачив, як страждає дівчина від кохання. Людина в таких випадку особливо вразлива. І я став ненав’язливо спілкуватись з Наталею. Я зрозумів, що Михайло прогавив момент, коли став втрачати своє кохання. Він старанно надолужував згаяне. А Наталя досить легко піддалася на мої залицяння, приймаючи їх за чисту монету. Їй так хотілося щастя і радості. Я був готовий все це їй надати.

Мої старання повільно, але вірно приносили успіх. Ми почали зустрічатись, от тільки її батьки, були проти наших стосунків, мені здавалося, що вони все розуміли.

Час минав, все заплутувалося сильніше і сильніше. Наталя вже не розуміла з ким вона насправді хоче бути. Стосунки з Михайлом, остаточно розірвані не були, а зі мною ще якось не зовсім налагоджені. Дівчина ламала голову над питанням що їй робити? Вона остаточно у всьому заплуталася.

Але час зміг розставити все на свої місця. Через місяць Михайла забрали в армію. А поки він служив, батьки Наталі переконали її щоб вона припинила зі мною будь які стосунки. І коли прийшли довгоочікувані документи, для виїзду закордон, вони всією родиною виїхали, а я залишився ні з чим.

Так що, коли Михайло прийшов з армії, його чекала тільки мама і друзі. З Наталею вони все одно листувалися. Він влаштувався на роботу і почав збирати документи для виїзду закордон разом з мамою. Коли настала черга йому їхати, ні про що не шкодуючи, вони з мамою покинули країну.

А там, його вже чекала Наталя. Тут не було його друзів. Були тільки вони і їх майбутнє. І вийшла цілком щаслива сім’я. У шлюбі в них з’явилися діти.

Мене дуже довго мучила совість, що я так вчинив зі своїм другом. Коли вони приїжджали на Батьківщину, я набрався сміливості і все їм розповів. Не знаю чи могли б вони мені пробачити тоді, але зараз вони мене пробачили. Навіть сказали, що для них, це було як іспит долею.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *