3 роки я вuчікував моменту для помсmu. Вдавав, що нічого не знаю про poман дружини з моїм шефом
Я співчуваю людям, які навіть не здогадуються про зраду своєї другої половинки. Але скажу вам, що куди складніше роками жити з подібним знанням і не мати змоги нічого змінити. Я все про свою кохану знав. Про всі її зради та походеньки. Вона крутила роман з моїм шефом. Уявіть собі. Цей чоловік навіть від мене на 15 років старший! Ймовірно, купилася на гроші, бо їх у нього хоч греблю гати.
Усю правду мені розповіла подруга дружини. Проговорилася випадково своєму чоловікові. А ми із ним найкращі друзі. Ось напідпитку він мені й виклав усю правду. Я був вражений, наскільки дружина була гарною актрисою. Попри те, що нашому синові уже 8 років, вона дозволяла собі подібне за моєю спиною. І, здається, її нічого не зупиняло.
![](https://i0.wp.com/poshepky.com/wp-content/uploads/2022/01/dreamstime_s_151367173.jpg?resize=700%2C369&ssl=1)
Я, звичайно ж, одразу захотів помститися обом. Показав би їм, де раки зимують. Уже подумки збирав речі дружини і виганяв її з дому. А потім вирішив не гарячкувати і не рубати з плеча. Як-то кажуть: помста — ця страва, яку треба подавати холодною. Тож довелося зачекати, доки вона охолоне.
Я вичікував цілих три роки. Вдавав, що нічого не помічаю, віддавався роботі та синові. Втирався в довіру начальника, бо хотів приспати його пильність. А сам продумував і прокручував у голові план помсти. Потай від дружини в іншому місті купив собі квартиру. Оформив її на свого брата. А тоді почав відкладати кошти для подальшого життя. І ось нарешті прийшов цей час. Я завдав удару, якого ніхто не очікував.
Дружині зізнався, що весь цей час знав правду. Вона на коліна падала, плакала, казала, що для нас старалася. Мовляв, мені ж грошей більше платили, а все не за просто так. Правду я розказав і дружині коханця. До речі, фірма збанкрутіла. Тому цей старий мачо тепер нікому не потрібен. Тільки через пів року я дізнався, що він пішов на той світ від інфаркту. Нерви не витримали. Десь у душі мене гризе сумління. З іншого ж боку, не я розпочав цю війну. Заради цього я три роки терпів зради свідомо. І, повірте, це дуже і дуже важко.
Зараз я живу із сином в іншому місті. Уже знайшов нову роботу. Влаштовую дитину в школу. Думаю про власний магазинчик автозапчастин. Колишня живе зі своєю мамою. Досі сама. Інколи я надсилаю їй трохи грошей, бо знаю, що вона ніде не працює. Але й того, правду кажучи, жаль.
Ось така життєва історія в мене.
Чи правильно вчинив чоловік?
Як на його місці зробили б ви?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!