Я заходжу на кухню, а там – ідеальна чистота, посеред кімнати сидить свекруха й миє ноги в тазику. Вона вже закінчувала й взяла рушника для обличчя і витирає ним ноги

В гості до свекрухи я їжджу лише зі своїми рушниками, а ще навіть беру постільну білизну. Я про свекруху нічого поганого сказати не можу, в нас з нею дуже хороші стосунки, і, звичайно, вона готує для нас чисту постіль та рушники. Але я одного разу побачила таке, після чого не хочу користуватися чужим. 

Свекри завжди раді нашому приїзду, вони надзвичайно добродушні і гостинні, от я дійсно відчуваю, що вони нас чекають, усміхнені та щирі. Не думаю, що в моєму оточені є ще такі хороші люди. Я тільки переступаю поріг дому, вони одразу ведуть до хати, садять за стіл, годують різними смаколиками. А за онуками вони упадають всією душею, одразу обійми, поцілунки, з рук просто не відпускають. В село дійсно їду, щоб відпочити, набратися від цих людей трохи позитиву й знову повірити в добро. Відпустка в свекрів – це задоволення для душі, дуже їх люблю.

Правда, мене вразило те, що я побачила одного разу. Я ні в якому разі не засуджую цих людей, вони звикли до такого життя, і я не хочу, щоб вони заради мене змінювали свої звички. Однак мені після такої картини аж недобре стало, тепер поруч зі мною завжди суха серветка, у яку я витираю руки. 

Загалом детальніше розповім про той день, який все змінив. Ми садили картоплю на городі й всі дуже втомилися. Найбільше втомленою була свекруха, оскільки вона ще й паралельно нам готували їсти – на сніданок, обід та вечерю кожного разу були різні страви.Увечері уклавши дітей спати я повернулась на кухню допомогти свекрусі перемити посуд.

Я заходжу на кухню, а там – ідеальна чистота, посеред кімнати сидить свекруха й миє ноги в тазику. Вона вже закінчувала й взяла рушника у якого ми втирали обличчя і витирає ним ноги.

— Цей уже брудний, – каже. – Вже ви всі ним втиралися, я собі ноги витру, а завтра все одно буду все прати.

Я було шокована з цього. Дійсно, вчорашній рушник, в якому вона витирала ноги, вже висів чистий на сонечку. І ніхто і нізащо не здогадався б, що вчора у нього було витерто ноги.

З того моменту я завжди беру власні рушники. Не хочу нікого ображати, але мені так спокійніше. 

Що думаєте?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!