– Ти залишиш дружину з трьома дітьми заради цієї дівки? – Син розчарував мене, закрутив з нянькою. Та на таке не очікував
Я завжди пишалася досягненнями свого сина. Микола змалку в усьому був найкращий. Його хвалили вчителі, на всі олімпіади відправляли. Він закінчив школу з медаллю і самотужки вступив у виш. А вже на третьому курсу поїхав по обміну студентів у США.
Повернувшись, Микола побудував чудову кар’єру. Заснував бізнес, одружився і придбав чудовий будинок. Тоді він оформив нерухомість на мене, сказав, що так буде краще. Я синові завжди довіряла, тому й погодилась. А його дружина Наталя була справжнім дивом. Така ніжна, добра. Натішитись не могла, що маю таку невістку.
Наталя народила двійню. Я завжди їй допомагала. Син працював, його постійно не було поруч. Минуло ще два роки й невістка знову завагітніла. Їй було вкрай важко, я це бачила. Та невістка старалася. Мене навіть це дивувало.
– Як тобі це вдається: готуєш, прибираєш, дітки маленькі, а тут ще й вагітність.
– Хочу, щоб Микола пишався мною. Адже він такий успішний.
Наталя народила ще й онучку. Я тоді захворіла і вже не могла їй допомагати, ще й карантин почався. Кілька місяців ми сиділи вдома. А невістка аж змарніла, схудла. Тож вони вирішили знайти няньку. Вимоги мали високі, шукали таку, щоб добре знала англійську, адже хотіли, щоб діти змалку вивчали дві мови.
Тоді в їх дім і прийшла Лєна. Їй було всього 22 роки, щойно закінчила університет, але вже кілька років працювала з дітьми. Наталці дівчина сподобалась, вона й гадки не мала, що це за зміюка.
Рік Лєна мало не жила з сім’єю сина. Усі їй довіряли. А одного дня Наталка зателефонувала мені в сльозах.
– Я застала Миколу в нашій спальні з Лєною. Він навіть не виправдовувався.
– Дитино моя, заспокойся. Я вже їду до тебе!
Моя золота невістка так гірко плакала. Я відразу ж поїхала до неї. Ніколи не думала, що мій син на таке здатен. Наталочка мала такий стрес, що довелося швидку викликати. Їй вкололи заспокійливе, аби поспала.
З Миколою я посварилася.
– Мамо, зрозумій, це життя, всіляке трапляється.
– В тебе що голови на плечах не має? Важко було стриматись? Троє дітей маєш, чудову дружину.
– Не така вже вона й чудова. Та й ніхто не каже, що я збираюсь піти. Просто Наталя має зрозуміти, що в чоловіків інша природа.
– Що ти несеш! Коли ти став таким?
Микола дійсно не збирався розлучатися. Та попередив Наталю, що й з Лєною не хоче припиняти стосунки. Запропонував дружині змиритися. Вона все мені розповіла.
– Мені так дітей шкода! Можливо заради них варто піти на це?
– Та ти що? Щоб твої діти бачили, як мама себе не поважає. І не подумай. Усе життя це терпітимеш. Ти що в гаремі? Жени його.
Наталка послухала мене. Але тоді син вирішив, що вона з дітьми має поїхати з будинку. Це я стерпіти не могла. Прийшла до нього на розмову.
– Так, дорогенький. Будинок записаний на мене?
– Так, ти ж знаєш. Але це лише формальність.
– Я вирішила оформити дарчу на Наталку.
– Чи ти здуріла на старості?
– Та ні, проблеми з головою якраз в тебе. Шукай зі своєю Лєною нове житло.
Син страшенно образився. Та я інакше не могла. Тепер намагаюся всіляко підтримувати невістку. Вона досі не оговталась, дуже страждає. Та я вмовила її подати аліменти. Адже виростити трьох дітей не так просто. Як гадаєте, я все правильно зробила?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!IrynaS