У щасливому шлюбі я прожила 15 років. Але всі вони щасливі, доки ти не знаєш правди. А потім раптом розумієш, що все було просто оманою.
У мене народилося двоє діток. Але після других пологів знадобилася термінова операція з видалення всіх жіночих органів. Я була впевнена, що це не повпливає на шлюб. Бо яка ж різниця? Малюків уже маю. Сім’я є.
Мушу визнати, що чоловікові я сліпо довіряла. Він з другом уже кілька років ходив у лазню раз на тиждень. Це була така традиція. Я зайвого слова не сказала. Пускала, куди хотів. Хоч і знала, що туди ж з ними ходили ще й дві жінки. Обидві мої знайомі. Одна лікарка. Якраз-таки робила мені операцію по видаленню дітородних органів. Знала про мій недуг. Інша вдова і дуже близька подруга нашої сім’ї. Тільки згодом я дізналася, що обдві позарилися на мого коханого.
Розумію, що задивлятися там є на що, але совість має бути якась? До того ж одна з них прекрасно знала всю мою історію хвороби. Інша сама дітям гостинці не раз приносила. Але жодну з них це не зупинило.
Після лікуванні я почала помічати, що чоловік став пізніше приходити з лазні. Колись тримав мене в курсі, де він і з ким. А тепер пішов – і немає його. Міг вернутися аж під ранок. Потім, певне, підводив мене до суті, бо жалівся, що з інтимним життям у нас скрутно і йому цього бракує. Я заспокоювала його, як могла, бо довгий час лікарі не дозволяли мені нічого подібного. Усі шви повинні були затягнутися. І коли нарешті мені дали добро, чоловік уже почав “працювати” на два фронти.
Та й після повернення з лазні, я чула тільки про подруг. І в телефоні коханий почав більше засиджуватися.
Мої підозри не давали мені спокою. І не дарма. Я почала стежити за ним.
І ось коханий, ніби відчув це все і відправив мене з дітьми на відпочинок до Єгипту. Хотів побути з коханками. Я не могла нічого вдіти. Поїхала.
А після повернення ми посварилися. Він спеціально зробив так, йому потрібно було якось до коханки потрапити, а так причина з’явилася. Пішов з дому. А потім перебрав з друзями і у всьому зізнався.
Тоді і я зробила так, що коханий мені все розповів. А моя відповідь його взагалі шокувала: я не скандалила, не плакала, просто дозволила йому зустрічатися хоч з обома. Хотіла подивитися, поїде він чи ні.
Поїхав. Далі довелося думати, що робити тепер. У нас же двоє дітей. А через три дні чоловік вернувся і почав приставати до мене. Мені було огидно, тому я сказала, що подаю на розлучення.
Ніч була важка: розмови, сльози, вибачення, образи. А далі пішли погрози. Казав, що забере молодшого сина. І до ранку він написав коханкам, що між ними все скінчено. Я навіть здивувалася.
Поїхала на побачення, а вона таки примудрилася його на нього запросити, разом із чоловіком. Сиділа на задньому сидінні. Смішно було за цим усім спостерігати. Смішно і прикро… Коханка поводилася в нашій машині, як у себе вдома. Відповіді на питання, чи має вона совість, я так і не отримала.
Минув ще один місяць. Вирішив коханий з мужиками поїхати до Єгипту. Я була не проти, а потім посипалися відмовки, мовляв, той не може і цей теж. Тому самого його пускати я не ризикнула. Знала, чим це скінчиться.
Але він присягався, що це не так. Я здалася. Дала добро. Усе обирав під моїм пильним керівництвом. Паралельно ж я дивилася, щоб були місця ще й для мене. Хотіла застати їх на гарячому і поставити на цьому крапку.
Коли був обраний готель, то все нібито відповідало тій легенді, що їде він сам. Але я в дива не вірю.
Того вечора я знайшла в телефоні чоловіка номер дівчини із турагентства. Знайшла її в соціальних мережах. Вирішила пересвідчитися, чи справді все заброньовано на 1 людину.
Я вирішила полетіти через два дні після нього, забронювала все на 5 днів. Дітей взяти в таку поїздку, звичайно, не могла, оскільки було два варіанти: прилітаю та бачу, що один або з іншою. Я домовилася з родичкою, що вона забере малюків і посидить з ними. Деталі не уточнювала.
Ці дні були жахливими: я залишу дітей та поїду за своїм чоловіком з’ясовувати стосунки. Бо як інакше? Як з’ясувати правду і при цьому нікуди не їхати?
З іншого ж боку я була готова до будь-якого повороту. Якщо він з коханкою, то викрутитися вже не вийде. Ні, то тільки переконаюся в його вірності.
Перед тим, за 4 дні до від’їзду ми сиділи на кухні. Телефон чоловіка лежав на столі, коли надійшло повідомлення у вайбері. Я вирішила глянути. Чоловік це помітив. Кинувся до мобільного. І почалося — тягнемо телефон кожен собі, від такої реакції зрозуміло, що щось не так. Він уже почав кричати: «Ти зовсім з’їхала! з розуму». Тоді я здалася і перестала боротися за телефон.
Ми повернулися на кухню і я сказала, що повністю впевнена, що він летить з якоюсь жінкою. Той почав мені тикати документи, де номер на одного та квиток теж. Тож я просто не могла довести своїх підозр, а він стояв на своєму.
Я попросила його заспокоїтись. Покликала доньку і взяла її телефон, коли вона пішла, він продовжив говорити, що я зовсім з’їхала з глузду, а він про зраду вже навіть не думає.
Я подякувала та вимкнула мобільний. Чоловік усе чув і просто впав у ступор. Я йому сказала, що останній пазл склався. Тому тут тільки розлучення. А ще сказала, що все знала.
Розмова була довгою, описати складно і не реально. Під ранок я просто плакала і весь час питала, за що він так зі мною? Адже якщо я все знала і він не міг залишити коханку, то можна було мені просто спокійно про увсе це сказати, а не водити за носа.
Ну, пройшло кохання, є почуття до іншої – буває. Я ж не звір, усе розумію і не триматиму. Варто було тільки сказати по-людськи. Спокійне розлучення і всім добре. Але він намагався мене обдурити. І не раз. Таке можна пробачити?
Зовні я була спокійна, а в душі плакала. У нього був вибір. І він його зробив ще 10 років тому.
Коли вже йому висловила, то збагнула: коханий навіть не здогадувався, що я стільки знаю. Потім мені стало себе шкода, я просто закрила обличчя і плакала. Він узяв мене на руки і відніс на диван, як маленьку дитину. Гладив по голові і я заснула.
Зранку приніс мені кави. І сказав, що відмовився від путівки. Гроші, правда, не повернуть. І мене це обурило. Це як? Виходить, він ще й коханці путівку оплатив?
Я зателефонувала турагенту вкотре. Представлятися сенсу не було. Запитала, чи є можливість змінити людей і чи є квитки на літак? Довелося аж до дирекції фірми дійти. Там відповіли, що без проблем. За певну доплату. Подумала, Бог з ним.. Доплачу. Ми всією сім’єю полетіли на відпочинок.
Відтоді щодня були величезні букети, довгі розмови.
І ось настав час повернутися. Голова все згадала, довіри знову не було. І що робити далі? Боялася, що вдома все знову стане на свої місця.
Я здригалася щоразу, коли думала про це. Тоді вперше вирішила сходити з чоловіком у лазню. Він довго чинив опір, а потім здався.
Настав четвер, і ми поїхали туди. Що я там робитиму, я не знала, зате знала одне: де почали, там і треба закінчити. Він увійшов перший. Там його чекала коханка, щоб поговорити. Хотіла знати, що відбувалося. Почувши його голос, вона почала посміхатися. А тоді побачила мене. Я повідомила, що нам треба поговорити. Та сказала, що говорити нам немає про що. Тоді мені в обличчя полетіло все, що траплялося їй під руки. Була бійка.
Хоча я її і пальцем торкатися не хотіла. Дала декілька ляпасів та й усе. Чоловік нас розборонив, а тоді вийшов на вулицю. Вона кинулася за ним.
Відтоді минуло три роки. Чоловік став колишнім.
Зараз прикро, що я не припинила все одразу. Тільки час згаяла.
Що думаєте про цю ситуацію?
Як ви вчинили б на місці героїні?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
