Скільки важить молитва? Притча, яку ви запам’ятаєте на все життя.
Одного разу, до крамниці зайшла одна бідна жіночка, у неї було втомлене обличчя. Вона покликала кулінара в крамниці й попросила дати їй харчів, для приготування обіду для своїх діточок. Кулінар поцікавився чи має кошти пані й скільки їх? Жіночка відповіла:
- Мій чоловік загинув на війні. Я одна виховую своїх дітей та окрім молитви я нічого не маю.
Того дня кулінар був не дуже чуйним, тому вважав, що кулінарія не місце для допомоги малозабезпеченим. Він грубо кинув листа жіночці й сказав їй написати цю молитву. Він спостерігаючи за нею помітив як вона з кишені витягла клаптик паперу і передала його кулінару. Вона промовила:
- Я зробила це вночі, коли доглядала свою хвору дитину.
Кулінар здивувавшись забрав шматок паперу, й відразу ж пожалкував про це, думав, як йому себе вести та що відповісти жіночці? Тоді він придумав покласти її молитву на ваги та промовив:
- Побачимо зараз скільки вона коштує.
- Це все, що витримають ваги. Ось торба, покладете продукти самі, бо мені ніколи.
Кулінар спостерігав за жінкою та помітив, що запропонував жінці досить велику торбинку й там залишилось ще трохи місця. Він мовчки поклав жінці велику голівку сиру. Він не побачив усмішку вдячності в її мокрих очах від сліз, це відповідь на доброту душевного кулінара, яка спростувала перше враження про його жадібність.
Коли жіночка пішла, кулінар підійшовши до ваг та довго намагався зрозуміти, в чому загадка цієї пригоди. Після він помітив, що ваги зламані.
Минуло досить багато часу. Кулінар постійно згадував той випадок та мислив над тим, чи правильно він розгадав загадку. Чого молитва жіночки була вже написана? Чому вона прийшла в той момент, коли зламались ваги? Що збило його з пантелику і чому він продовжував накладати продукти не помітивши зламання? Він почував себе дурнем й не розумів, що робить.
Кулінар більше ніколи не бачив тієї жіночки. Він постійно пам’ятав, як вона виглядає. Чоловік розумів, що той випадок не стався випадково, тому досі зберігає клаптик паперу з молитвою: «Будь ласка, Господь, Подай нам хліб наш насущний».