Нiкoли, чуєш, нiкoли, доню, не роби цьoго до Благовіщення і ти завжди матимеш гарний урожай! А на ранок, 8 квітня, оcь що ти мaєш зрoбити! -наказувала мені бабуся. Я постійно маю найкращий урожай серед сусідів. Хочу вам про це розповісти. Було б добре, якби про це знaла кoжна жiнка!

– Ніколи, чуєш, ніколи, доню не роби цього до Благовіщення і ти завжди матимеш гарний урожай! А на ранок, 8 квітня, ось що ти маєш зробити! -наказувала мені бабуся. Хочу вам про це розповісти. Було б добре, якби про це знала кожна жінка!

7 квітня православні та греко-католики святкують Благовіщення – третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва.

В народі Благовіщення тісно пов’язане з городівництвом, сівбою та іншими роботами на землі і одержало назву „третьої зустрічі весни”.

І хоч у саме свято робити нічого не можна («В цей день навіть птах не в’є свого гнізда», «Зозуля тому й несе яйця в чуже гніздо, що колись робила кубло в день Благовіщення», «Все, що посадиться в цей день — погано ростиме, бо від благовісного теляти добра не ждати», «Благовісне яйце під квочку не кладуть») вважалося, що на Благовіщення Бог благословляє землю і відкриває її для сівби.

“Найбільш підходящим періодом веснування (роботи на городі – ред) є тиждень  після Благовіщення.

Уже на слідуючий день після Благовіщення кожна жінка вранці має вже щось посадити на городі, це й буде запорукою найкращого врожаю. Город бабуся завжди старалася посадити у перший тиждень після свята, вона завжди мала найкращий урожай серед сусідів