Мама покинула мене та пішла жити до нового коханця. Я дуже скучав за мамою, і кожного дня чекав, що вона повернеться і забере мене. Не то, щоб мені було погано у новій сім’ї, але я любив свою маму. Згодом перестав чекати й почав називати дружину мого тата мамою

У моєї мами був роман з одруженим чоловіком. І так на світ появився я. Власного житла у нас з мамою не було, тому ми часто переїжали з однієї квартири на іншу. Коли мені було 7 років, у мами появився чоловік.

Андрій поставив перед нею вибір: якщо вона хоче бути з ним, повинна залишити мене. Того ж вечора, мама зібрала усі мої речі та привезла до тата. Дала мені в руки усі документи та залишила під його дверми.

Тато відкрив двері й оторопів побачивши мене. Він одразу мене впізнав, тому запросив до хати. У нього була добра та привітна дружина і двоє маленьких дітей. Тато не дуже хотів, щоб я жив з ними, тому задумав віддати мене в інтернат. Але його дружина не дозволила цього, мовляв, дитина ні в чому не винна.

Я дуже скучав за мамою, і кожного дня чекав, що вона повернеться і забере мене. Не то, щоб мені було погано у новій сім’ї, але я любив свою маму. Згодом перестав чекати й почав називати дружину мого тата мамою.

Батько недолюблював мене, та що казати, він і до цих дітей не проявляв теплих відчуттів. Як тільки тато приходив додому, ми усі одразу замикалися в дитячій кімнаті та навіть не виходили. Боялися ми його.

З часом тато покинув нас і пішов до молодої коханки. Ми не дуже засмутилися, а з полегшенням зітхнули. На той ми уже з братом вчилися в інституті, а сестричка закінчувала школу.

Ми усі успішно закінчили навчання та влаштувалися на роботу. А потім сталося так, що тата не стало. Після нього залишився хороший спадок. Ми продовжили бізнес тата й планували відкрити філію за кордоном. І тут коли я мав їхати в іншу країну, появилася моя мама. Я впізнав її, хоча вигляд у неї був не найкращий.

“Рідний мій, я твоя справжня мати! Який ти у мене став дорослий! Я дуже скучила за тобою, приїхала, щоб жити поруч”

Я дуже здивувався:

“Ти знаєш, я пам’ятаю тебе. В моїй пам’яті залишився той момент, коли ти залишила мене зовсім маленького під дверима чужої квартири, а сама пішла до нового чоловіка. Ти мені не мати. Моя мама зараз, їде разом зі мною. Не приходи більше сюди”.

Можливо, я не правильно поступив, але в мене є мама, яка прийняла та виховала, як рідну дитину. І я її дуже за це вдячний …