Люди поранені духовно. Вони щиро прагнуть жити краще, але не знають, як. Слова Любомира Гузара, які варто прочитати кожному!
Люди поранені духовно. Вони щиро прагнуть жити краще, але не знають, як.
Людей століттями позбавляли відчуття правдивої вартості свободи, власної гідності. Ми нарешті маємо вільну Україну, але вона не така, якою має бути. Бо ми все ще боїмося свободи, свободи думання, свободи рішень, свободи вчинків. Ми боїмося відповідальності, бо не поновили назагал відчуття власної гідності.
Чим більше ти маєш свободи, тим більше годен робити, чим більше робиш — тим більше ростеш. Багато людей бояться рости. Бо то потребує зусиль.
Мусимо виховувати в людей бажання свободи, прагнення цінувати свободу, мусимо переконувати людей, — щоби бути собою, треба бути вільним.
Нам скажуть — а нащо воно, як маю що з’їсти? Якщо нас хтось усім необхідним забезпечить, то я цілком задоволений, нащо мати ту свободу? Я щасливий, бо не мушу щось рішати, бо рішають за мене. Як мені скажуть, що робити, — то дуже добре, радо то зроблю.
Добре. Але тоді твою долю зроблять за тебе. Всупереч твоїй волі і волі Божій.
Ми стали дуже покірні, бо ми стали дуже духовно ліниві.
© Блаженніший Любомир Гузар