23 Червня, 2021
Гуцульщина. Йой! Ти горівки кіко вігнав на світа?

Гуцульщина. Йой! Ти горівки кіко вігнав на світа?

Гуцулія. Єно запіяли кугути.

Йой! Ґаздарка зівнули, потєгнуласи під теплов перинов, друлила ногов чоловіка, тий каже йому:

– П’єтнайціть кулок тонкої кобаси, п’єтнайціть грубшої, десіть кусків підчеревини, десіть – полядвиці, дванайціть – сала, шість салцесонів, п’єть фаршированих риб, пару трилітрових слоїків маринованого товстолоба, штири зайці. Ти горівки кіко вигнов?

– Одинайціть літрів, – бурчить спросоння чоловік.

– Штири перекладанці, шість пляцків, пальчики, роґалі, два сирники, три медівники, ведерко печінкового салату, ведерко олів’є. Йой, я тагі забула з чесником зробити?

– В зеленім ведерку за дверима, – бурчить чоловік, би єно відчіпиласи.

– Пїтнайціть пасок, дві баби, вісім струцлів, вісім штруделів, двайціть флєжок мінеральної води, двайціть синдової, кетчуп, гірчицє, аджіка, ведерко цвіклів.

– Ти ме дась виспатиси?

– Спи вже, спи. Йой! Ти гімалайску сіль купив?

– Ту троха ружову?

– Ая! Купив?

– Нє-а. Не було в склепі.

– Падоньку солоденький, – зривається на ноги злосна гуцулка, – нендзо! Люде зберутси, а я перед ними, що на стів постовлю?!

Оповів: Олег Ущенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *