Галі до Італії зателефонувала молодша донька і сказала, що виходити заміж. Жінка випросила у сеньйорі відпустку на місяць. вирішила нікому нічого не повідомляти, а зробити сюрприз. Але сюрприз чекав саме її
Галі до Італії зателефонувала молодша донька і сказала, що виходити заміж. Жінка випросила у сеньйорі відпустку на місяць. Вирішила нікому нічого не повідомляти, а зробити сюрприз. Але сюрприз чекав саме її. У Галини підростало дві доньки. З роботою не ладилося, чоловік намагався з останніх сил зводити кінці з кінцями — нічого не виходило. Галина ухвалила рішення, про яке через п’ять років пошкодувала. Вона вирішила їхати на заробітки.
Для реалізації свого плану вона вибрала Італію. У сонячній країні у неї вже багато років проживала родичка. Марія навіть підшукала місце для своєї троюрідної сестри. Душа Галини була не на місці. А вдруге господарі будуть ображати свою прислугу? Що ж тоді? Але побоювання Галі не виправдалися. Вона потрапила до інтелігентної і доброї сім’ї, яка всіляко допомагала і підтримувала свою служницю. Платили вони дуже пристойно та своєчасно. Єдиною умовою було завжди бути на місці і не розголошувати того, що відбувається у будинку.
Галина кріпилася і старанно виконувала свої обов’язки. За цілий день вона так утомлювалася, що падала у своїй кімнатці на диван і засинала. Найскладніше було тоді, коли у пані народилася третя дитина. Але Галя своєю добротою так зачарувала всіх малюків, що вони ходили за нею один за одним. Її праця щедро оплачувалася. Всі гроші Галина пересилала додому. Вона допомогла донькам закінчити школу і вступити до університету, купила старшій Жені квартиру на весілля і зробила капітальний ремонт у її з чоловіком будинку. Потім вона допомогла чоловікові придбати машину та трактор. Але якось раз до Галі зателефонувала молодша донька і сказала, що виходити заміж. Жінка зрозуміла, що пора відвідати рідну країну і випросила у пані відпустку на кілька місяців. Вирішила нікому нічого не повідомляти, а зробити сюрприз.
Дорога тяглася просто нескінченність. Їхала найдешевшим автобусом, щоб заощадити. Нарешті остання пересадка і за вікном таксі з’явилися рідні пейзажі. Галина підійшла до свого дому. Який він став гарний! Дах перекритий, палісадник засаджений квітами. – Які молодці! — подумала Галина і відчинила хвиртку. На порозі раптом з’явилася гарна жінка, значно молодша за Галину. Вона стояла в одному грайливому халатику і запитально дивилася на приїжджих. – А ви до кого? — здивовано запитала вона. — Я живу тут! — Але ж це будинок мого цивільного чоловіка! — здивовано відповіла незнайомка. У дверях з’явився чоловік Галини. – Галинко, я тобі зараз усе поясню. – почав він.
Але Галина його вже не чула. Перед очима все попливло, і вона знепритомніла. Прокинулася вона від того, що незнайомка сунула їй під ніс нашатир. Чоловік просто втік, терміново виїхав на своїй машині до доньки до міста. – Ти пробач мене. Не знала я, що ти взагалі існуєш… я зараз свої речі зберу і поїду, — зітхнула незнайомка. — Я не можу залишатися в цьому будинку. Мене зрадили всі… не тільки чоловік, а й доньки… Галина йшла вся у сльозах по вулиці, обвішана баулами з подарунками. Вона поспішала до будинку своєї старої матері. Італійська казка закінчилася. Почалися суворі будні. Як виявилося, вже півтора року у її чоловіка була нова «дружина», а Галину все просто викреслили зі свого життя. Від неї чекали лише щомісячні перекази.