Марія Іванівна вже зранку на ногах, потім сіла трішки відпочити й взяла в’язання. Раптово пролунав дзвінок на її телефон:
– Доброго дня, у нас для вас погана новина, ваш онук потрапив в аварію, ДТП спричинив він, – з поспіхом говорив голос на іншому кінці слухавки.
– Автівка розбита вщент, є пораненні, а це тягне на п’ять років позбавлення волі… Щоб полегшити покарання, треба заплатити.
– Скільки потрібно?
– Мінімум двісті тисяч! Зараз до вас приїде чоловік і забере кошти. Ви маєте розуміти, що це не жарти, тому нікому не розповідайте про цей дзвінок. В іншому випадку ваш онук потрапить до в’язниці.
– В мене вдома і близько такої суми немає, потрібно в банк, а він на іншому кінці міста – відповіла Марія Іванівна.
– Тоді виходьте на вулицю, за вами приїдуть сріблясті «жигулі» і відвезуть туди, куди потрібно. Тримайте язик за зубами – бо тоді вашому онуку буде непереливки.
Марія Іванівна сиділа в автомобілі, от нарешті під’їхали до банку. Тоді водій притиснув палець до губ.
Марія Іванівна у відповідь кивнула головою й пішла. Повернулася через пів години.
– Ой, не можу згадати пін-код від картки, в мене він в записаний в блокноті на дачі, туди потрібно їхати.
Дача розташована за тридцять кілометрів від міста, при цьому Марія Іванівна вже звідти взяла дві сумки картоплі в руках й сітку цибулі.
– Постав все це в багажник! І їдемо далі! – сказала вона.
– В банк? – перепитав той.
– Та який банк, спершу все це треба додому завезти, а дорогою зупинись ще біля супермаркету, мені треба молока.
Водій скривився в посмішці, але мовчав, було помітно, що він нервує. При цьому Марія Іванівна демонструвала залізну витримку.
– Чого сидимо? Допоможи бабусі занести все додому. – Чоловік не перечив, поплентався на п’ятий поверх, а там вже на нього чекали співробітники поліції.
– А як же онук ?! – розгубився затриманий.
– Та який онук?! Не маю я онуків, я одразу зрозуміла, в чому річ. ДТП також ніякого не було, хотіли мене обманути?
– Навіщо тоді було в банк їхати?
– Там за квартиру слід було заплатити.
– А на дачу?
– Картопля й цибуля вдома закінчилися. Треба було привезти, а ти йди йди, я не проста бабуся, а майор поліції у відставці!
Вам сподобалася історія?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
