Батьки зібрали мої речі і виставили за двері, а коли я запитала, як мені оплачувати квартиру, заявили, що тепер це мої клопоти

“Батьки надзвичайно раділи тому, що незабаром мені виповниться 18 років. Вони неодноразово повторювали, що цей день буде особливим. Хтось, як і я, може припустити, що йдеться про якийсь надзвичайний подарунок, але ні. 

Одним із перших запитань, яке мене одразу стривожило, була оплата орендованої квартири. Я не могла дозволити собі такої розкоші, адже була безробітною. Натомість матір відповіла: “Ми допоможемо тобі перші кілька місяців, поки ти не знайдеш собі роботу. Успіхів!”

Я була в паніці. Хіба можна так зробити зі своєю дитиною? Як мені бути далі? До цього часу я навчалася на заочному відділенні педагогічного університету, а паралельно відвідувала курси дизайну. Раніше мені виходило все поєднувати, а тепер…

Та й куди мене можуть взяти на роботу? У мене немає ні особливих вмінь, ні досвіду. Навіть спілкування із незнайомими людьми мені давалося важко. Гаразд, на перший час можна влаштуватися офіціанткою, як сотні інших студентів, а потім що? 

День мого повноліття став для мене практично судним. Моє життя ніколи не буде таким, як раніше. Не знаю, що тепер робити. Подруги кажуть, що підтримують мене, але ж я не можу жити їхнім коштом. Мабуть, доведеться пожертвувати навчанням, щоб зранку до ночі заробляти гроші. 

У 18 років стати повністю самостійним і незалежним – не легке завдання. Більшість батьків не наважаться покинути напризволяще навіть повнолітніх дітей. Адже спочатку їм потрібно здобути освіту, а поєднувати навчання з роботою дуже важко чи практично неможливо. У будь-якому разі якась зі сфер страждає. А навіщо взагалі вчитися, якщо у тебе немає часу на пари та домашні завдання? Який сенс з такої освіти? Мати диплом для галочки? 

Та й навіщо дитину одразу занурювати у таку стресову ситуацію? Донька раніше жила під опікою батьків, а вони в один момент вирішили її викинути із родинного гнізда. Було б розумніше, якби вони робили це поступово, хіба ні? 

Чи все ж мама з татом бажають свої дитині найкращого, тому хочуть, аби вона якомога швидше набралася життєвого досвіду?

Є ще третій варіант: заміжжя. Багатий наречений точно вирішить більшість проблем бідної студентки.

Та чи не стане вчинок батьків приводом для сварки? Донька може протягом довгих років тримати у своєму серці образу, яка не даватиме їй підтримувати гармонійні стосунки з рідними. 

Чи є повноліття приводом для цього?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!