Бач Іруся захотіла! Це закон в їх сім’ї. Іруся хоче – то так і має бути. Ну як так можна. Вона не розуміє слова «ні» від слова взагалі.
-Ох Любо, не знаю що вже й робити. – бідкається пані Яна. –Внучечка моя, Іруся, їй всього то чотири рочки, а вона так вже вертить невісткою як хоче! Все їй потрібно і все має бути по її та ніяк по іншому! Розбалували її страшно.
-Все так погано? – зацікавлено запитує Яну стара подруга, яка вже дуже багато років знає жінку та її сім’ю.
-Та уявляєш, я зустрілась з невісткою, Ясею, на дитячому майданчику, а Іруся в чобітках осінніх. Всі вказують пальцями, сміються, перешіптуються!