8 Грудня, 2022
Значить, зараз свекруха житиме на втіху, а тоді беріть її і доглядайте

Значить, зараз свекруха житиме на втіху, а тоді беріть її і доглядайте

Свекруха живе одна у двокімнатній квартирі, а її мама, бабуся мого чоловіка, також живе одна в такій же квартирі. Ми з чоловіком і двома дітьми тулимося в однушку, яку ще до мого заміжжя мені купили мої батьки.

Тобто квартира моя. Коли ще були вдвох із чоловіком, якось терпіли це, сподівалися, що свекруха запропонує варіант розширення нашого житла, коли народиться дитина.

Але в нас уже двоє дітей, а мати чоловіка, навіть не думає, щось робити. Коли чоловік запропонував їй забрати до себе бабусю, а нам віддати її квартиру, свекруха відповіла категоричною відмовою, сказала, що хоче жити спокійно на старості років, а не підлаштовуватися до мами, яка стає дедалі нестримнішою.

Свекруха сказала, що якщо ми хочемо велику квартиру, то можемо продати свою квартиру та бабусю, купити трикімнатну, та забрати її до себе.

Мені такий варіант не підходить з двох причин: я не хочу продавати свою квартиру, тому що тоді вона стане спільною, і ще я не хочу жити разом з бабусею чоловіка, терпіти її капризи та доглядати за нею, коли має доньку .

Я так і сказала свекрусі, але вона тільки засміялася, відповіла: «Тоді доведеться чекати, доки помре бабуся, тоді поховайте її та квартира ваша». Вона так спокійно це говорила, що мені незручно було.

Виходить, тепер треба чекати, а потім радіти чиєїсь смерті, щоб розширити житло? Але чому їм не жити разом? Це ж мати та дочка!

Що за дивні люди? Мої батьки в селі все життя прожили з татовою мамою (минув рік, як її не стало).

Будь-яке було, але мої батьки ніколи не ображали мою бабусю, вона теж багато допомагала по господарству, я досі за нею плачу. Мене вразило, що свекруха сказала нам із чоловіком, що коли вона вже не зможе сама жити, тоді переїде до нас, а квартиру ми зможемо здавати.

Я вважаю це просто нахабством, так чоловікові і сказала. Навіщо вона мені буде потрібна, коли не зможе сама себе обслуговувати?

Значить, зараз свекруха житиме на втіху, а тоді беріть її і доглядайте. Боюся, що колись так і буде, бо чоловік її не покине за жодних умов. До речі, бабуся теж не хоче жити ні з нами, ні зі свекрухою. Ось такі ще родички бувають!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *