26 Вересня, 2022
Він йшов, молився, падав і вставав.

Він йшов, молився, падав і вставав.

Він йшов, молився, падав і вставав.
З нього знущались, вслід йому плювали.
Ззвірілий натовп каменем кидав
І батоги на тілі слід лишали.

Замість води він жовч гірку ковтав.
Сольоний піт вмивав криваві рани.
Та він на ворогів не нарікав,
Лише молився спраглими вустами.

Знесилений, він хрест не міг нести,
Гора Голгофа… Тут його розп’яли.
Він все просив: ,,Їх Господи прости!»
Коли у тіло цв’яхи забивали.

Він на хресті помер за людський гріх,
Бо чаша злоби, повна була всюди.
Ісус життя віддав за нас усіх.
Задумайтеся і покайтесь, люди!

Автор: Надія Вишинська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *