– Ти без мене ніхто, – кричав Василь своїй жінці, коли та збирала речі. Однак, скоро його слова повернулися бумерангом… Оце так поворот!
цінували його. Вдома на нього чекали двоє дітей – Петрик та Галинка. Однак, його дружина Віра його дратувала. Вона часто скаржилася, що він не приділяє достатньо уваги, не цінує її і не водить її в кафе. Василь не міг зрозуміти, чого ще хоче Віра. Він давав їй гроші на різні витрати, а вона сиділа вдома, доглядала за дітьми.
Але було так не завжди. Десять років тому все було інакше. Вони тільки закінчили університет, а країна переживала кризу. Василь працював вантажником на заводі, а Віра мила підлоги у супермаркеті. Вони жили в невеликій кімнатці в гуртожитку. Бували ситуації, коли не вистачало грошей навіть на продукти, і вони їли лише пісну гречку з зачерствілим хлібом. Але вони були разом, підтримували один одного і вірили, що все буде добре.
Василь ще й досі пам’ятав, як Віра підбадьорювала його та намагалася не знімати руки з плуга. Вона говорила, що він обов’язково стане великим підприємцем і відкриє свій власний бізнес. І це сталося. Тепер у Васи є мережа магазинів по області, вони добре заробляють. Вони часто відпочивають з дітьми за кордоном, купують їм найкращі речі. Спочатку Василь любив таке безтурботне життя, але він помітив, що Віра перетворилася на звичайну домогосподарку. Вона втратила той блиск гострих почуттів та шаленої любові. Василь питав себе, куди зникла та іскра їхнього кохання?
Місяць тому Василь взяв на роботу Аню – струнку білявку, яка стала його асистенткою. Але через кілька днів їх відносини переросли у щось більше. Василь почав затримуватися в офісі до пізньої ночі, часто вирушав “у справах” навіть у вихідні. Аня вміло натякала на дорогі подарунки та вечері у елітних ресторанах. І кожен раз, коли Аня милувалася на Василя, він купував їй нову шубу, телефон або сережки з діамантами.
“Я ще молодий чоловік, і отже, нічого дивного, що така молода дівчина, як Аня, на мене звернула увагу”, радів своєму его Василь. Він був настільки осліплений своїми почуттями, що не помічав, як Аня виманює у нього тисячі доларів.
Але одного дня Віра вирішила відвідати Василя на роботі і приготувала йому обід. Але в кабінеті вона знайшла справжній сюрприз – Василь з Анею в обіймах.
“Це не серйозні стосунки, повір мені, це просто тимчасова розвага. Я не маю наміру кидати тебе та дітей. Просто у нас з Анькою виникли почуття, і я хотів їх повернути”, пояснювався Василь. Але він отримав від Віри тільки болючий ляпас.
Того ж вечора Віра зібрала всі речі, викликала таксі і з дітьми поїхала до своїх батьків. Василь намагався помиритися з нею, але все було марно. Через місяць їх офіційно розлучили. Тільки одна людина була рада цьому – Аня. Вона швидко переїхала до великої квартири Василя і почала поводитися як господиня. Але вона не дуже добре це виходило. Вона не вміла готувати і не приділяла уваги порядку в будинку. Вона лише просила гроші від Василя на різні розваги. І вона постійно робила ті милі оченятка, як у кота з мультфільму “Шрек”.
Минув майже рік. Гроші у Василя швидко закінчилися. Але Ані це було байдуже. Вона дуже хотіла полетіти на Мальдіви і мати нову машину з водієм. Василь зрозумів, що зробив найбільшу помилку у своєму житті – втратив Віру. Він згадав, як вона зустрічала його з роботи теплими обіймами і смачною вечерею. Він міг розповісти їй про свої проблеми, а вона завжди підтримувала його та дарувала йому любов. Василь замислився, як там його діти, Петрик та Галинка?
Він вирішив помиритися з Вірою. Василь купив їй улюблені квіти і солодкі подарунки для дітей. Він приїхав до батьків Віри і чекав під будинком.
Незабаром він побачив Віру. Вона здається помолодшала на 10 років. Красива, посмішка на обличчі, вона випромінювала тепло та світло. Але вона йшла не сама, а трималася за руку з іншим чоловіком. Василь зрозумів все і викинув свої подарунки у смітник, після чого він поїхав геть.
“Тепер вона щаслива. Але без мене”, думав Василь і почав гірко плакати.
Тепер Василь жив самотнім життям. Він зрозумів, що гроші та розкіш не можуть замінити сімейну теплоту і любов. Він переконався, що потребує лише одного – кохання та родини поряд.
Що порадите чоловіку? Як йому тепер бути?