Щоб свекрусі було легше, щовихідних я намагалася приготувати багато їжі для дітей і чоловіка. В неділю я заповнила холодильник продуктами і вже готовими стравами, в понеділок пішла на роботу. Повертаюся додому – свекруха на кухні варить борщ і ліпить вареники. Я запитала, для чого вона це робить, а вона відповіла, що їжа, яку я залишила, дітям не підходить. Я розповіла про все чоловікові, а він – підтримав не мене, а свою маму
Щоб свекрусі було легше, щовихідних я намагалася приготувати багато їжі для дітей і чоловіка. В неділю я заповнила холодильник продуктами і вже готовими стравами, в понеділок пішла на роботу. Повертаюся додому – свекруха на кухні варить борщ і ліпить вареники. Я запитала, для чого вона це робить, а вона відповіла, що їжа, яку я залишила, дітям не підходить. Я розповіла про все чоловікові, а він – підтримав не мене, а свою маму
У шлюбі я вже вісім років. І за цей час мої відносини з свекрухою були кардинально протилежними: спочатку я їй не подобалася, потім ми були найкращими подружками, тепер я їй знову не до душі. От тільки чим я їй не вгодила цього разу, сказати важко.
Я не ідеальна, остаточно і безповоротно, і це було мені зрозуміло з самого початку наших з майбутньою свекрухою відносин. Ользі Михайлівні дуже не сподобався той факт, що я була на п’ять років старшою за її сина. Руслан працював разом зі мною, на роботі ми і познайомилися. Я ніколи не скривала свого віку, Руслана це не бентежило, на відміну від його матері.
Після весілля ми почали жити у мене. Батьки залишили мені великий будинок за містом, а самі з моєю молодшою сестрою виїхали на постійне проживання в Америку. Погодьтеся, що почати сімейне життя у власному заміському будинку, просторому, з сучасним ремонтом, це не так вже й погано.
Я бачила, що мама для чоловіка є важливою, тому налагоджувала з нею контакт як тільки могла, вона теж в свою чергу йшла на цей контакт. Ми подружилися, почали добре ладнати і так тривало кілька років. Навіть бувало, люди думали, що вона – моя мама, так ми мирно і лагідно співіснували. Коли ми їхали на відпочинок, Ольгу Михайлівну завжди брали з собою.
Не знаю, що сталося, але останнім часом свекруху як підмінили. В якийсь момент я раптом перестала їй подобатися. Ну все я не так стала робити, причому якось одномоментно. І діти в мене не такі, і вдома бардак і готую не те і не так і чоловік (її син) зі мною не щасливий, виявляється. Причому, звичайно, прямо мені це не говорилося. Ольга Михайлівна показує мені це своїми вчинками.
В шлюбі у нас народилося двоє дітей, ми з чоловіком вирішили не брати няню, все ж – чужа людина в домі. Ольга Михайлівна сама запропонувала нам свою допомогу. То ж цілими днями пропадаю, а вона доглядає наших дітей, за що я їй дуже вдячна.
Щоб свекрусі було легше, щовихідних я намагалася приготувати багато їжі, щоб не займати Ольгу Михайлівну. В неділю я заповнила холодильник продуктами і вже готовими стравами, в понеділок пішла на роботу. Повертаюся додому – свекруха на кухні варить борщ і ліпить вареники. Я запитала, для чого вона це робить, а вона відповіла, що їжа, яку я залишила, дітям не підходить.
Тепер свекруха завжди готує свою їжу, хоча у мене все готово і для дітей і для чоловіка; переставляє все в шафах на кухні і перекладає одяг в платтяних шафах; а найголовніше – скаржиться всім своїм знайомим, що невістка зовсім чоловіка (тобто її сина) не любить, не шкодує і не допомагає ні в чому, а тільки гроші тягне.
Я не витримала, і підняла цю тему перед чоловіком. Він підтримав свою маму, каже, що вона нам дуже багато допомагає, а я – просто невдячна.
Тепер я зовсім нічого не розумію: свекруха приходить в мій дім, наводить там свої порядки, і я ще при цьому маю мовчати? Але чоловік непохитний, для нього мама – це святе, навіть якщо вона і щось робить не так.
Фото ілюстративне – goodhouse.