16 Жовтня, 2021
“Привіт! Я на манікюр” – увійшло дівча, років вісімнадцяти. З величезною парасолькою і сяючими очима. У смішному різнобарвному береті. Після цього Рита йшла додому і плакала

“Привіт! Я на манікюр” – увійшло дівча, років вісімнадцяти. З величезною парасолькою і сяючими очима. У смішному різнобарвному береті. Після цього Рита йшла додому і плакала

Рита чекала наступну клієнтку. Ех, зараз би забратися під теплу ковдру, а не сидіти на роботі, щодня видирати з життя шматок з дев’яти до семи.

За вікном жалібно заскиглила дворняга. Рита витягла з сумки залишки обіду, накинула куртку і вийшла.

– Зголоднів? На, ось.

Песик жадібно проковтнув половинку котлетки і пюре. Очі світилися подякою.

Рита погладила собаку і повернулася в кабінет. До кінця робочого дня залишалася година. Вона потай сподівалася, що клієнтка не прийде і можна буде раніше піти додому.

Але очікування не склалися. Неприємно рипнули вхідні двері.

– Привіт! Я на манікюр.

Дівча, років вісімнадцяти. З величезною парасолькою і сяючими очима. У смішному різнобарвному береті.

Дивлячись на її дитячу усмішку, Рита забула про нудьгу. Здавалося навіть сонце розштовхало хмари і заглянуло подивитися, звідки сяйво.

– Проходьте, будь ласка. Що будемо робити? Дизайн вибрали?

– На ваш розсуд. Головне пояскравіше.

В голові Рити промайнула думка: «Яка дивна. Гроші-то є? Раптом не заплатить?»

Пальці дівчини були довгі з красивою нігтьовою пластиною. Тонкі напівпрозорі руки такі теплі, що по плечах і спині Рити негайно розсипалися квапливі мурашки.

– Напевно у відпустку збираєтеся?

– Тепер можна і у відпустку.

У погляді промайнув якийсь біль з минулого. Рита мимоволі здригнулася, але розпитувати не наважилася.

Дівчина похитала головою, немов скидаючи неприємні спогади і знову усміхнулася.

– Яскравий манікюр зазвичай роблять до відпустки або до свята.

– А у мене дійсно свято. Я перемогла важку недугу!

В очах у Рити стало гаряче, ніби заглянула в духовку. Дівчина, попереджаючи емоції, швидко заговорила:

– Не треба мене жаліти. Я впоралася і пишаюся собою.

Очі засяяли ще яскравіше і навіть якось урочисто. Риті захотілося обійняти цю тендітну дівчинку, щосили притиснути до себе.

Манікюр вийшов розкішний. Вони ще довго розмовляли, жартували, сміялися. Потім разом вийшли на вулицю.

Дощ майже закінчився. Пахло соковитою, вологою травою і чорноземом. У переплутаних гілках верещали птахи.

Рита йшла додому і ридала від щастя. Дощ більше не дратував. Вже не хотілося пірнути під теплу ковдру.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *