16 Жовтня, 2021
Після ремонту Віра Тарасівна завела моду приходити до нас тоді, коли їй заманеться. Це для нас було не зовсім зручно. В суботу хочеться трохи відпочити, але свекруха вже стоїть в коридорі з купою пропозицій на вихідний день

Після ремонту Віра Тарасівна завела моду приходити до нас тоді, коли їй заманеться. Це для нас було не зовсім зручно. В суботу хочеться трохи відпочити, але свекруха вже стоїть в коридорі з купою пропозицій на вихідний день

З мамою мого чоловіка Вірою Тарасівною я познайомилася ще за довго до нашого з Олегом весілля. Спочатку вона до мене дуже добре ставилася, вона була дуже добродушною, ми з нею часто зідзвонювалися і довго розмовляли. Я раділа тому, що у мене буде така свекруха.

Перший час після весілля теж було непогано, але перші «дзвіночки» з’явилися досить швидко, коли ми почали ремонт в квартирі бабусі мого чоловіка, де нам дозволила пожити свекруха. Вона сказала, що якщо ця квартира фактично належить їй, значить і робити там ми повинні все так, як хоче вона. І це при всьому при тому, що ремонт був за наш рахунок.

Мене це не влаштовувало, і я намагалася переконати чоловіка, що так не має бути, але він мене не підтримував, казав, що якщо мама так хоче, то ми повинні слухатися, все одно краще так, ніж жити на знімній квартирі.

Після ремонту Віра Тарасівна завела «моду» приходити до нас тоді, коли їй заманеться. Це для нас по меншій мірі було не зовсім зручно. В суботу хочеться трохи відпочити, але свекруха вже стоїть в коридорі з купою пропозицій на вихідний день.

Я намагалася не сперечатися, просто мовчала, але періодично просила чоловіка поговорити з мамою. Він заперечливо хитав головою, пояснюючи мені, що яка б вона не була – вона його мати, і нічого їй говорити він не буде.

Через два роки такого життя у нас народилася дитина. Віра Тарасівна все так же приходила в будь-який момент дня і ночі, але замість того, щоб допомогти з онуком робила мені зауваження, що я пелюшки неправильно прасую чи погано кімнату провітрюю.

Коли синові виповнився рік, свекруха заявила, що мені пора виходити на роботу, розпорядившись, що з онуком в цей час буде сидіти моя мама, яка, на хвилиночку так, ще навіть не на пенсії, на відміну від свекрухи.

Як не дивно, але чоловік був згоден зі своєю матір’ю. У них там склалася якась цікава теорія, що якщо ми живемо в квартирі свекрухи, значить сидіти з онуком повинна моя мама, допомагати то дітям треба однаково!

Я подала на розлучення. Олег зробив пару боязких непереконливих спроб помиритися, але того, що я хотіла, я від нього не почула. Подумавши, я зрозуміла, що зберігати сім’ю сенсу немає, в ній все одно головною буде свекруха, а не мій чоловік, а заміж я не за неї виходила. Мені, звичайно, прикро, але, думаю, так буде краще для всіх.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *