8 Грудня, 2022
Переконавшись, що він поїхав на роботу, зателефонувала батькові, щоб приїхав. Нічого пояснювати не довелося, тато, побачивши мене, одразу все зрозумів

Переконавшись, що він поїхав на роботу, зателефонувала батькові, щоб приїхав. Нічого пояснювати не довелося, тато, побачивши мене, одразу все зрозумів

Батьки завжди мріяли, що я здобуду вищу освіту, зроблю кар’єру, і ми нарешті виберемося з бідності. Мати та батько економили буквально на всьому, щоб зібрати гроші мені на навчання. Ми ніколи не були на морі, ремонт та нові меблі були для нашої родини недоступні, а я ходила в недоносках. Але не суперечила батькам, мріючи про те, що й вони.

Закінчивши вуз, мені вдалося знайти роботу в компанії, і перші три роки я намагалася компенсувати собі та батькам те, чого ми були позбавлені багато років. Тут же я зустріла свого майбутнього чоловіка.

Я була начальником відділу, а він рядовим співробітником, але це не завадило нашим стосункам і невдовзі ми одружилися. І тільки після цього я зрозуміла, яка особистість мій чоловік.

Першою його умовою було моє звільнення із цієї компанії. Він не хотів, щоб дружина була розумнішою за нього, як він висловився, і мала таку посаду, у той час, як він не міг досягти успіху. Я намагалася заперечувати і була спустошена. Мені б тоді зібрати речі та піти до батьків, але не дозволила гордість. Мені не хотілося їх розчаровувати.

Я так і не встигла знайти іншу роботу, бо дізналася про те що ми чекаємо поповнення. Поки не народилася дитина, у нашій сім’ї були спокій та тиша, але це завдяки тому, що я ні в чому не суперечила чоловікові.

Потім почалися безсонні ночі та все, що пов’язане з маленькою дитиною. Чоловіка це дратувало, він часто казав, що якщо я не заспокою сина, викине обох на вулицю.

Коли синові було два роки, я вирішила шукати роботу, щоб не залежати від чоловіка, але він сказав, що моє місце вдома, а зароблятиме він. На той час він пішов на підвищення і почав пристойно заробляти.

Всі гроші були в нього, а я писала список того, що потрібно купити для сім’ї та дитини. Він мовчки брав його, але купував лише те, що вважав за потрібне.

Я терпіла, а батькам відповідала, що поки що не можу знайти роботу. Я розуміла, що вони розраховують на мою допомогу, але вдавала, що через дитину змушена сидіти вдома.

Мені було соромно перед ними, але я нічого не могла зробити без дозволу чоловіка, а сказати йому про те, щоб дав їм грошей, не могло бути й мови.

Якось я почула розмову чоловіка з якоюсь жінкою, і зрозуміла, що він має коханку. Навіть не підозрювала, що він може бути таким ніжним у спілкуванні.

Коли я сказала, що все чула він влаштував скандал. Переконавшись, що він поїхав на роботу, зателефонувала батькові, щоб приїхав. Нічого пояснювати не довелося, тато, побачивши мене, одразу все зрозумів.

Це було перед самим карантином, і я чекаю на закінчення самоізоляції, щоб подати на розлучення. Чоловік дзвонить, загрожує, вимагає, щоб я повернулася додому, інакше він забере сина. Я боюся за себе і батьків, але про повернення навіть мови бути не може. Як подумаю, що ще чекає розлучення, зустріч із ним, так навіть коліна підгинаються.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *