Неймовірна історія танкіста-Сергія. Пишаємось кожним захисником!

Сергій, танкіст 93 бригади Холодний Яр, на війні з 2015 року. «Раніше про танкові дуелі тільки чув від тих, хто воював з 14-го. Були бойові виїзди, але такого, щоб противник був на відстані 100-150 метрів, раніше не траплялося ніколи. На Ізюмському напрямку були запеклі бої. Піхота попросила про підтримку. Виїхали, у мене вже снаряд був у каналі ствола, і я готувався вистрелити. Повертаю, щоб поцілити ворога, і раптом бачу ворожий танк набагато ближче, ніж я очікував – метрів трохи більше ста.

Ми відійшли, хоч я дуже хотів добить той перший! Шкода, що не вийшло. Рівень адреналіну, звичайно, зашкалював. Довелося відходити в більш безпечне місце. Через їхній постріл у нашого танка відлетіла захисна броня, а та люк механіка-водія запаяло. Вибивав його потім звідти кувалдою».

Нещодавно хлопці отримали новий відремонтований танк, але зараз він вже у дрібних дірках від обстрілів. «Нас обстріляли градами, потім касетками. Ми як ті курчата під танк тільки і встигли заховатися! Потім вилізли з-під танка, у вухах усе шумить, гуде. Зараз вже ворога трішки відтіснили, тому не ховаємося, як раніше – по пів дня у підвалі. Зараз, буває, теж прилітає. Але по позиціях, які поруч з нами.

Буває, через голову перелітає. Ми вже звикли до такого та не так ховаємося, як раніше».