– Немає в нас онука тепер, як сказала моя невістка. Ну що поробиш – головне, що живий, здоровий
Олена Вікторівна сьогодні була не в гуморі. В такому настрої тільки дай привід – і людина сама захоче розповісти, що кипить і вирує у неї на душі.
– Так за що мені цю Лізу любити! Ніби зробила вона мені хоч що-небудь хороше … – обурювалася жінка похилого віку. – Зате як скаржитися і дутися – так це вона в перших рядах. Та й на що! Ми у квартиру їх, бачте, поселити не хотіли. В ту, яка здається! І внука у себе не прописали – тут вона і заявила, що, мовляв, не побачимо ми Михайла взагалі ніколи!
Ліза стала дружиною сина Олени Вікторівни ще три роки тому, і весь цей час між свекрухою та невісткою – холодна війна.
– Навіть на весілля – і то не покликали! – журиться Олена Вікторівна. – Батьків – і не запросили! Кажуть, просто розпишуться, гроші на іпотеку потрібні ще, не варто їм свято влаштовувати … Ну як так, то добре, а потім я фотографії знайшла в мережі … З весілля, якого нібито не було! Син виправдовується, каже – з друзями відзначали. Батьків Лізи теж не було – так вони на Далекому Сході живуть, їм-то що. А ми тут, близько. Але не потрібні ми їм.
До цієї події Олена Вікторівна і її чоловік дійсно планували поселити молоду сім’ю в однокімнатну квартиру, яку вони раніше здавали. Син з нареченою такій ідеї були начебто навіть раді – адже це було б набагато економніше, ніж винаймати квартиру. І на горезвісну іпотеку накопичили б швидше.
– Ми їм, звичайно, не обіцяли нічого, чоловік каже – подивимося … Але можливість така була!
І тут пролунав грім у вигляді весілля, яке відсвяткували без батьків. І старше покоління затаїло образу. Про квартиру мріяти більше не доводилося.
Але, як виявилося, Ліза вже була налаштована на переїзд в горезвісну однокімнатну квартиру. Уже придумала, як там меблі розставити і які штори купити! Зрозуміло, відбулася негарна сварка, після якої батьки взагалі близько пів року не спілкувалися з недолугим сином і знахабнілою невісткою. Але все-таки з Новим Роком діти заїхали їх привітати – і Олена Вікторівна зауважила явно кругленький живіт невістки.
– Ну, це, звичайно, радість. Єдиний син, перший онук! – Олена Вікторівна і зараз не може стримати сумної посмішки. – Я Лізі і лікаря порадила, і коляску знайшла, і порадою завжди була готова допомогти. Але якось це все в одну сторону …
Дійсно, Ліза з вдячністю приймала і нові дитячі меблі, і одяг для майбутнього малюка, і номера перевірених лікарів … Але сама ніколи нічого для свекрухи не робила, навіть з днем народження в цей рік привітала пізно ввечері – мабуть, син все-таки нагадав. Олена Вікторівна списувала все на швидкі пологи, на клопоти, але сумніви залишалися …
І так вони прийшли до наступного сімейного скандалу – через прописку внука Михайлика.
– Вони попросили дитини прописати у нас! – згадує Олена Вікторівна. – Тільки вийшли з пологового будинку, відразу до нас, просити. Ну, я так і сказала – справа ця непроста, прописати легко, потім не випишеш …
Тут вже конфлікт зайшов настільки далеко, що Ліза розлютилася і заявила – раз так, то Мішу і бачити не будете.
– Немає в нас онука тепер, як вона сказала. Ну що поробиш – головне, що живий, здоровий …
Міші вже третій рік, однак в перший і останній раз бабуся з дідусем бачили малюка в той самий день виписки з пологового будинку.
– Та й син не дзвонить, не пише …. – зітхає жінка. – Добре хоч, Ліза буквально живе в соцмережах – виставляє цілу купу фотографій онука, показує прогулянки, знімає відео … Хоч так його бачимо.
І ось недавно син Олени Вікторівни вийшов на зв’язок з мамою. Але – не просто так.
Виявилося, Ліза досить серйозно захворіла. Небезпека її життю не загрожувала, але молодій жінці терміново була потрібна операція, а потім ще якийсь час провести в лікарні. І ось син подзвонив, щоб попросити батька і матір на цей час взяти Мішу до себе і подбати про нього.
– Так, а я кажу – нам же бачити його не можна, у нас же немає ніякого онука! – розводить руками Олена Вікторівна. – Сам пам’ятаєш, що твоя Ліза сказала. Якщо передумає – ось нехай сама про це і розповість. Попросить допомоги по-людськи – допоможемо, а на нема й суду нема …
Як ви вважаєте, хто правий в цій ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!