– Нащо ти ся женеш, а прізвище не береш? Сильно гонорова? – дорікала свекруха за сватанням

Скоро у мене весілля. Виходжу заміж за свого коханого одногрупника Сергія. До свята залишаються лічені тижні. Все вже давно готово – запрошення розіслали, ресторан вибрали, сукню пошили.

Однак, у мене таке відчуття, що я просто втечу з-під вінця. Адже є одна маленька, але дуже вагома проблема. І це прізвище мого Сергія. 

Всі дуже сміються, коли його вперше чують – Храпач. Сергій сам розповідав, як його через це у школі дражнили, давали різні образливі клички. І раз його навіть перевели в іншу школу, бо однокласники знущалися. 

– Так ми тоді дітьми були. А зараз мені вже попри мешти, сам над собою можу посміятися, – жартує наречений. 

І от зараз у нашій родині цілі баталії відбуваються через це прізвище. Адже моє дівоче дуже ніжне, красиве та миле – Аліна Котик. Всі жартома називають мене “киця”, “Мурка”, а Сергій лагідно “моє кошенятко кохане”. Ну гарно звучить, правда ж? 

А тепер уявіть, що ваше прізвище буде Храпач. Фу, гидота просто. 

Якось за столом у свекрів ми почали говорити за весілля. Ну і я легко натякнула, що хотіла б залишити своє прізвище. Тим паче, зараз сучасні жінки так і роблять, нічого поганого нема.

– Що? Ти тепер його жінка, повинна взяти прізвище. Ви ж одна родина! – кричала свекруха. 

– Хто таке сказав?

– Та на вас люди потім будуть косо дивитися. Нащо ти ся женеш, а прізвище не береш? То що за мода така пішла? 

Словом, ми дуже посварилися і свекруха взагалі не брала більше участі в організації весілля. Образилася, що я прізвищем гидую. 

Ну але мені дійсно це не подобається. Так, Сергія я покохала через його характер. Але змінювати прізвище не хочу. 23 роки була Котиком, а тут Храпачкою стану. Ну всі з мене насміхатимуться. 

Тим паче, я впевнена на 100 відсотків, що потім ще над дітками однокласники будуть так жартувати. Ну Сергій так точно це пережив і йому було ой як не солодко. 

Я запропонувала Сергієві взяти моє прізвище, буде також Котиком. І мій тато матиме такого спадкоємця по прізвищу, бо на нас родина Котиків закінчується. А він вперся і каже, що я таким вчинком його, як чоловіка, принижую:

– Мене ще й всі на роботі засміють. Ну це не нормально, коли чоловік має брати прізвище жінки. Ми що, ролями помінялися чи що? 

І от на фоні цього проклятого прізвища у нас почалися проблеми. Сергій показово ще й переїхав до батьків, але поки весілля не скасовує. Я не знаю, що робити. Хтось подумає, що це якась дрібниця або мені варто поступитися. Однак, цим прізвищем я собі життя споганю. 

Знаєте, краще б Сергій пив та курив, ніж таке дурнувате прізвище носив. 

На Вашу думку, як краще вирішити таку проблему? Ви б взяли прізвище Котик чи Храпач?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!