Ми нагадали синові про давній борг, а він перестав після цього з нами спілкуватся. Навіть з онукою не дає бачитися
Минулого тижня моєму чоловікові виповнилося 55 років. Ми запросили багато гостей, зробили гарне свято. Лише наш єдиний син вирішив не прийти. Гості дивувалися, чому син не прийшов уважити батька. А ми мовчали, хоча добре розуміли причину.
У нас з чоловіком є дуже хороший син, добрий, розумний, красивий. Три роки тому він одружився. Син з невісткою пожили у нас всього рік, а потім з’їхали на орендовану квартиру. В нас багато місця в будинку, але вони вирішили жити окремо.
Невістці не подобалося те, що біля будинку постійно є робота, інша справа у квартирі. Тому-то переїхали. За оренду потрібно було платити дорого. Але ми люди заможні, тому постійно допомагали дітям.
Я зауважила, що молодята починають нам сідати на шию. Раніше якось натяками, а тепер нахабно вимагають те, або інше. Нам не шкода, але й вони вже не малі діти. Якось прийшли й сказали нам віддати одну з машин. В нас два авто, тому не критично було відмовитися від однієї. Але я сказала так: “Робимо знижку, а решту платіть!”
Машину вони забрали тут же, а от гроші виплачувати навіть не збиралися. Пройшло 2 роки, народився внук. Я розумію, і вже хотіла б навіть забути про той борг.
Але мене постійно переслідувала думка про зажерливість невістки. Мама мого чоловіка переписала синові квартиру, але вона їй не сподобалась, тому живуть в орендованій. Всі нефірмові речі, які я купляю дитині, вона викидає. І вдягає малюка лише в брендовий одяг.
Якось у нас на подвір’ї сталася пожежа. Згорів гараж, машина і частина дому. Всі залишились живі, але от ми з чоловіком влетіли в копійку. Ремонт почали робити зразу, оплатили всю суму. А от машину вирішили взяти в кредит, щоб не обмежувати себе в потребах.
Тоді чоловік подзвонив синові та нагадав йому про борг. Зранку син вже був в нас вдома. Він кинув гроші на стіл і сказав, що більше вони нам нічого не винні. З того часу і не спілкуються, і з онукою не дають побачитися.
До цього часу все було добре. Правда невістка, якось холодно ставилася до нас з чоловіком. Могла навіть не виходити зі своєї кімнати, коли ми приходили в гості. Але тепер вони не відповідають на дзвінки та повідомлення.
Ми з чоловіком схвильовані. Я згадую, як раніше. Батьки нам не допомагали, бо самі ледве кінці з кінцями зводили. З’являлося щось добре, то, навпаки, несли мамі та татові, щоб хоч трошки втішити їх. А тут таке.
Коли син не прийшов на батьків день народження, я зрозуміла, що все більш, ніж серйозно. Коли я тепер побачу сина з онукою? Вони найдорожчі для мене люди. Можливо я неправа, що тих грошей попросила в них?
Як ви вважаєте, хто винен в цій ситуації?