Мудре єврейське прислів’я про те, як варто поводитися з тими, хто вас не любить
Спілкування з людьми часто корисно спрощувати. Інакше ми самі себе заганяємо в пастки: намагаємось бути для всіх добрими, намагаємось усім догодити, постійно оглядаємось на думку оточуючих.
Люди можуть припускатися помилок. Часом комусь не вистачає сміливості, щоб ухвалити рішення скоротити спілкування з якимись людьми. Хтось сам не усвідомлює свою нав’язливість. Хтось ще намагається щось довести тим, хто не готовий це сприйняти.
Як набратися мудрості і діяти розумніше у всіх цих життєвих хитросплетіннях?
Є одне єврейське прислів’я, в якому одразу дві поради:
«Туди, де вас люблять – ходіть нечасто. Туди, де вас ненавидять, ніколи».
- Якщо вас десь не люблять і ненавидять, то навіщо себе мучити
Потрібна дистанція. Потрібен неконтакт із цими людьми.
Вони не повинні мати інформацію про вас. Не має бути важелів впливу на вас. Чим ви далі — тим менше шансів вам нашкодити.
Це можуть бути явні вороги, можуть бути приховані вороги. Але в будь-якому разі який сенс щось доводити цим людям, який сенс їм догоджати. Бережіть себе, бережіть свій час для цінних та значущих людей.
- Тих, хто вас любить, не варто перегодовувати своєю присутністю
Не варто душити своїм коханням. Не варто намагатись бути з людиною в режимі 24/7. Саме при такому розкладі навіть найдорожча і найулюбленіша людина може набриднути. А всі його переваги просто знеціняться.
Ніхто не говорить про те, що потрібно вмикати ігнор, пропадати. У нас тут із вами не інструкція для аб’юзера. Головна думка в тому, щоб знати міру. Так уже влаштована людина — поблизу погляд її швидко замилюється. Давати від себе відпочити. Собі давати час на своє життя, на розвиток.
- Не витрачати енергію на всіх підряд і розумно розпоряджатися своїми головними ресурсами – часом та енергією.
На тих, хто вас не любить, ненавидить взагалі не виділяти цей ресурс.
На тих, хто любий і дорогий, хто відповідає взаємністю, кому ви потрібні, енергію варто витрачати щедро. Але, знову ж таки, не на знос. Залишати щось собі.
© Віра Бокарєва