Моєму другу вже 37 років, заробляє тисячі доларів, їздить на мерседесі і живе в центрі Львова. Але ніяк не може одружитися через одну причину

Одного мого доброго знайомого та співробітника звати Василь. І наче все у нього складається в житті найкращим чином, кар’єра зростає з кожним роком, он вже став заступником директора. 

– А де ця Даша, така мила дівчина була? – потаю якось в нього.

– Ми розійшлися. Вона чомусь дуже рвалася жити в мою квартиру.

– Чоловіче, це цілком нормальна річ! Ви ж рік зустрічалися! Стосунки потребують розвитку, тим більше у такому віці. Тобі скоро 37, коли ж ти татом станеш?!

– Я ще не був готовий жити з нею разом! Треба людину добре знати, щоб робити наступний крок!

– Цікаво! А що ти тоді робив з нею цілий рік? Можна було її біографію вивчити вздовж і поперек, не кажу вже про характер та цінності і таке інше.

– Та не знаю, не достатньо я дізнався про неї, що тепер казати… – зітхав Вася. – Це їй не сподобалось, псіханула і кинула мене.

Та пригадую, що у Васька була ще одна пасія. Така чорнява Аліна, господиня і характер мала рішучий. Якось так вийшло, що вона одразу почала жити з Василем, вміла смачно готувати. От тільки разом з нею переїхала і її собачка.

Для Василя було табу, аби його платівки чи гітару хтось чіпав. В нього постійно був страх, що собака ненароком зачепить шафу з платівками чи погризе щось. Через це часто виникали сварки. Зрештою Аліна теж не витримала принциповості Василя і пішла від нього.

Скільки було в нього дівчат нема сенсу перераховувати. Але з багатьма він міг спокійно будувати сім’ю. От тільки на заваді стояли його платівки, які він цінував більше ніж стосунки з дівчиною та майбутніх дітей. Здавалося, що він не усвідомлював наскільки помилявся.

– Добре, що хоч платівки у тебе є! – якось підколов його я.

– Але найважливіше з усього цього все одно платівки! Просто хочу пояснити тобі, що через кілька років ти сильно жалітимеш, що не створював сім’ю вчасно. 

Що думаєте про таких як Вася?