16 Жовтня, 2021
Коли ми з чоловіком виплатили кредит за нашу квартиру, я переїхала з дітьми до мами в село. Батьки чоловіка, коли дізналися про все, сказали, що я сама в усьому винна. Але я працювала на двох роботах, останні копійки відносила в банк. А зараз живу у мами в селі, і не знаю, що маю далі робити

Коли ми з чоловіком виплатили кредит за нашу квартиру, я переїхала з дітьми до мами в село. Батьки чоловіка, коли дізналися про все, сказали, що я сама в усьому винна. Але я працювала на двох роботах, останні копійки відносила в банк. А зараз живу у мами в селі, і не знаю, що маю далі робити

Я народилася і виросла в селі, там і навчалася в дев’ятирічній школі. Після закінчення дев’ятого класу я поїхала в обласний центр і вступила в технікум. У той час я вчилася на другому курсі. Познайомилася я там з одним хлопцем, звали його Дмитро. Він навчався на курс мене старше, а точніше вже випускався з цього навчального закладу. Ми почали зустрічатися і вже через рік я дізналася, що чекаю дитину.

Його батьки сприйняли мене з великими труднощами, тільки через майбутнього онука. Вони розуміли, що Дмитро мене кохає і піде на все, щоб бути зі мною. Тим більше, він був єдиною дитиною в сім’ї, його завжди балували, і робили те, що він захоче і побажає.

Після весілля ми почали жити в нього вдома з його батьками. А вже через пів року у нас з Дмитром з’явився син, якого ми назвали Максим. Жили ми начебто дружно, свекруха ставилася до мене нормально, допомагала з дитиною. Технікум я не кинула, а продовжила вчитися. Максим, коли мене не було вдома, завжди залишався з бабусею і дідусем.

Через два роки я дізналася, що знову чекаю дитину. В призначений термін у нас з’явилася донька, назвали ми її Наталя. Ми з Дмитром вирішили жити окремо. На той час в нас були деякі заощадження, а частину нам дали його батьки і ми взяли в кредит квартиру. Його батьки нас довго відмовляли, але ми стояли на своєму. Купили трикімнатну квартиру, відзначили новосілля і життя здавалося для мене казкою. Коханий чоловік, улюблені діти, улюблена робота, кредит майже виплатили – що ще потрібно для повного щастя. Але ось настала чорна смуга.

Дмитро почав все більше часу присвячувати друзям. До ночі сидів з ними в гаражі і повертався, самі розумієте в якому стані. Спочатку звільнили з роботи, потім він влаштувався на іншу, з якої через час теж вигнали, потім він взагалі перестав шукати роботу. Цілими днями сидів з такими ж друзями в гаражі. Почав виносити речі з дому, здав мої золоті сережки, позичав у всіх друзів і родичів, та й взагалі, почалося не життя, а справжнє пекло.

При цьому, його батьки в усьому звинувачували мене. Говорили, що це я у всьому винна. Постійно казали:

– У хорошої жінки, чоловік так себе не поводить, а тримається сім’ї, тож ти сама в усьому винна.

Що я тільки не робила, нічого не допомагало. А мені було боляче бачити як чоловік пропадає, бачити як на це дивляться діти і відвертаються від нього. Мені доводилося працювати на двох роботах, щоб платити кредит. Про одяг я взагалі мовчу, забула вже коли щось купувала собі, тільки дітям і саме необхідне.

У підсумку мені це все набридло, після виплати по кредиту, я забрала дітей і переїхала в село до своєї матері. Подала на розлучення і на розділ майна. Коли про це дізналася свекруха, вона приїхала до мене і влаштувала скандал. Вона говорила, що це я в усьому винна, що я хочу тепер привласнити квартиру. Вона кричала, що ніколи мені цього не дозволить. Коли я стала заперечувати і говорити, що Дмитро навіть не платить аліменти на дітей, не допомагає, що я одна все тягну, вона просто плюнула і пішла. Мені було дуже сумно. Виходить у всьому винна тільки я, я одна. Ми досі живемо у моєї мами і не знаємо що робити далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *