Коли до мого весілля залишалося три тижні, я випадково підслухала телефонну розмову свого нареченого і зрозуміла, що у нього є інша. Але я пробачила, весілля відбулося в намічений день, і ніхто з моєї родини не дізнався про те, що сталося. Ми прожили 5 років і я завжди думаю, чи правильно я тоді вчинила

Коли до мого весілля залишалося три тижні, я випадково підслухала телефонну розмову свого нареченого і зрозуміла, що у нього є інша. Але я пробачила, весілля відбулося в намічений день, і ніхто з моєї родини не дізнався про те, що сталося. Ми прожили 5 років і я завжди думаю, чи правильно я тоді вчинила

Я метушилася, бо намагалася все встигнути – так сталося, що захист диплому і весілля мали відбутися майже одночасно. Коли до захисту диплому залишилося два тижні, а через три тижні мало бути весілля, я дізнаюся, що у мого нареченого є інша дівчина.

В один прекрасний день я випадково підслухала його розмову по телефону. Звучали фрази, які не залишали сумнівів в тому, що відбувається. У мене земля пішла з-під ніг, світ перевернувся в одну мить. Я не знала що роботи, першою реакцією було вигнати зрадника зі свого життя.

В такому стані я почала швиденько пакувати сумки з його речами. Виправдань я його слухати не хотіла, я і так вже досить наслухалася. Згадала його раптові затримки на роботі в цьому місяці і все стало ще зрозумілішим.

Всю ніч я думала, що робити, як сказати батькам, що весілля не буде, адже все вже було готово. Вранці я почала шукати цю розлучницю в соцмережах, адже там зараз можна дізнатися практично все. Я знайшла її, вивчила сторінку і дізналася, що вона зовсім недавно приїхала з маленького міста. І ось яка удача – познайомилася з моїм нареченим. Мене це остаточно вивело з себе: чого це якась дівчина приїжджає в моє рідне місто і забирає мого нареченого за місяць до весілля?

Про мене вона знала, це було зрозуміло з розмови. Мені стало вкрай прикро, що мої серйозні відносини, а ми зустрічалися 4 роки, виявилося так легко зруйнувати. Так, останнім часом у нареченого була невелика паніка перед новим етапом життя, напевно, він побоявся змін і те, що його свобода на цьому закінчується. Ситуація дещо прояснилася: у нього страх перед подружнім життям, а тут підвернулася вона.

Я добре подумала, і першою написала нареченому. В повідомленні висловила свою думку про те, що я не вірю, що в тієї дівчини щирі почуття до нього, швидше за все, дівчина хоче зачепитися в місті. Написала, що не можна так просто відмовитися від весілля. Що кожна людина унікальна і не варто так просто розкидатися рідними і близькими людьми.

Руслан мені зателефонував, ми пояснили один одному, що у нас на душі. В результаті – помирилися. У той же день він повернувся, а речі привіз пізніше.

Весілля відбулося в намічений день, і ніхто з моєї родини не дізнався про те, що сталося. Ми домовилися ніколи не допускати подібної ситуації, так як тепер знаємо як обом нам від цього буде погано. Ось уже п’ять років ми щасливі в шлюбі. Звичайно, іноді буває не все гладко, і я згадую той випадок перед весіллям: чи правильно я вчинила?

Але, мені здається, величезний плюс в тому, що це сталося до весілля і ми зробили для себе висновки. Подібних ситуацій і навіть натяку на них більше не відбувалися. Але, звичайно, ніхто мені не дасть гарантії, що таке не повториться. То ж тепер я живу і постійно думаю, а чи не зробив мій чоловік ту ж помилку, що і до весілля. Довіру втратити легко, а повернути практично неможливо.