Хороший будинок, ще й ціна низька. Однак, потім зрозуміли, чому житло продавали так швидко
Це був ідеальний будинок. Однак його низька ціна викликала сумніви.
– Ми терміново продаємо, бо переїжджаємо, – запевняв продавець.
Та Настя помітила, що він дивно поводився і сильно хвилювався.
– Андрію, він щось приховує, – сказала жінка своєму чоловікові.
– Але не розумію, що саме. З будинок все ж наче добре.
Молоде подружжя довго вагалося, але все ж прийняло рішення придбати житло за вигідною ціною. Заплатили, оформили документи і завтра переїзд.
В останню ніч в батьківській квартирі Настя тихо сказала на кухні:
– Домовик, мій старий друже! Ми завтра переїжджаємо, а ти можеш податися з нами на вінику або в котячій сумці Тихона. Обирай зручний шлях.
Після цих слів вона залишала там обидва предмети і пішла спати.
Настя з дитинства вірила в домовика.
Вранці дівчина помітила, що кіт сам заліз у свою переноску. Раніше він не любив там сидіти, а зараз навіть задоволено муркотів.
Коли вони нарешті зайшли у новий дім, то Насті поставила Тихона з сумкою посеред кімнати і сказала:
– Ласкаво просимо, дорогі!
– Ти про кота в множині говориш? – запитав Андрій.
– Він там не один, а з домовиком.
– Як мала дитина…- пробурмотів чоловік.
Він не вірив у надприродні речі і реально дивився на життя. Тим часом кіт помалу вилазив із переноски, але раптом шерсть на спині стала дибки. На горі щось впало, а Тихон назад заліз у свою сумку.
Настя заглянула в дитячу, звідки пролунали звуки. Це впав вазон. Жінка здивувалася. Вона поклала в ліжко шестимісячну дочку Катю і прибрала розсипану землю.
Увесь день молода пара розбирала речі.
– Настя, а що у ванній робить розбите дзеркало? – запитав Андрій.
– Яке розбите? Я ціле вішала.
Вони зайшли разом у кімнату, а дзеркало справді було потріскане.
– Дивно…Може це я нечайно його зачепив, коли встановлював пралку…- припустив Андрій.
Ввечері пара вирішила піти пройтися. Вони натрапили на місцеву бабуся, з якою розговорилися. Вона, дізнавшись, в який будинок в’їхали молодята, насупилася. Бабуся розповіла, що вони не перші намагаються там оселитися, але ніхто не затримується надовго. А потім старенька повідала історію:
– За моєї молодості там був інший будинок, в якому жив темний чаклун. Він заподіяв багато лиха. Після його смерті ділянку успадкував племінник. Сам не жив там, але вирішив побудувати новий будинок. Ще, коли будівництво йшло, будівельні бригади одна іншу через тиждень міняли. Це все через нечисть. І ніщо від неї не рятує, ні священники, ні свята вода…
– Це все дурниці, – сказав Андрій.
Та стривожена Настя мовчала.
Коли вони повернулися додому, то більше не відчували себе там комфортно. Вечеряли в тишині. Андрій нервував, хоча намагався це приховати. Настя помітила, що Тихон поводився дивно. Він не відходив від своєї сумки.
Пара вирішила перенести ліжечко немовляти у свою кімнату. Стомлені лягли спати. Раптом серед ночі їх розбудив страшний гуркіт на горищі. Катя одразу розплакалася. Настя взяла дочку на руки. Удари не зникали. Здавалося, що там хтось б’ється.
Андрій схопився і вибіг з кімнати.
– Ти куди? – гукнула вслід Настя.
Чоловік встиг схопити сокиру.
– Іду розберуся з розбишаками, які, мабуть, туди забралися. А ти залишайся тут. У крайньому разі втікай в машину і викликай поліцію.
Настя вирішила не перечити. Гуркіт не вщухав. Андрій виліз на гору і спустився стривожений.
– Там немає ні людей, ні речей…Що це тоді?
Такого переляканого чоловіка Настя ще не бачила. Вона вклала донечку в ліжечко і сіла поруч з Андрієм.
– Ти знаєш, я думаю, що це наш домовик бореться із нечистю цього дому. Захищає нас!
Андрій мовчки подивився на Настю. Звуки продовжувалися. Пара намагалася заснути, але виспатися не вдалося.
На наступний день все зникло. Андрій ще раз обійшов горище і не міг зрозуміти, в чому справа.
Стемніло. Дочка спала в ліжечку, а батьки сиділи на кухні з чашкою чаю. Раптом Катя закричала. Вони одразу кинулися в спальню. Там на подружжя чекала дивовижна картина. Над ліжечком немовляти витала страшна чорна пляма. Андрій рвонув було на допомогу, але це явище змусило його зупинитися.
Раптом з’явилося якесь світло. Воно було немов промінь сонця і намагалося відтіснити темряву від ліжечка. Йому вдалося це зробити і на горищі знову з’явилися дивні звуки, удари і тріск.
Настя з Андрієм кинулися до дочки. Вони притиснули її до себе і разом сіли мовчки на підлогу. Від кожного нового шуму вони лише здригалися.
Пройшла година. Раптом вони почули, що на горищі розбилося вікно. Після цього все стихло.
Подружжя ще десять хвилин мовчало, а потім Андрій сказав:
– Настя, хто переміг, як думаєш?
Раптом у кімнату заходить Тихон, який два дні відмовлявся їсти і не відходив від своєї переноски.
– Домовий! Ось бачиш навіть Тихон перестав боятися.
Справді, після цієї ночі настав спокій.
А ви вірите у містичні історії?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!