Під час війни з татарами, храм було розбито та знищено, але один зі служителів встиг винести святиню й відправити її по річці Дніпро. Свята ікона прибилась на берег Подолу, що у Києві. Там її знайшли християни та переправили до Братського монастиря.
З цією іконою сталася така пригода. Один татарин помітивши ікону у річці, вирішив взяти її, щоб переплисти на інший берег собі у поміч. Тільки він доплив до неї, як святиня відштовхнула його та поплила сама. Ікона зупинилась навпроти монастиря.
