16 Жовтня, 2021
“Дама” старшого віку питає мене: – “а ви разговаріваєтє на “чістом” укрАінском, ілі на суржикє?”… – “Ну все, – думаю, – почалося”. Довелося вчини по-одеськи – відповісти питанням на питання. Я подумав, тай кажу до неї…

“Дама” старшого віку питає мене: – “а ви разговаріваєтє на “чістом” укрАінском, ілі на суржикє?”… – “Ну все, – думаю, – почалося”. Довелося вчини по-одеськи – відповісти питанням на питання. Я подумав, тай кажу до неї…

“Дама” старшого віку питає мене: “а ви разговаріваєтє на “чістом” укрАінском, ілі на суржикє?”

“Ну все, – думаю, – почалося”…

Довелося вчини по-одеськи – відповісти питанням на питання: “а ви розмовляєте літературною, довершеною російською, чи діалектом, який увібрав у себе впливи усіх мов, що побутували на півдні України?”

Наче ж просте питання, однак відповіді я так і не отримую.

Вирішую дoбuвaтu:

– Ваше мовлення схоже на мову Достаєвського, чи принаймні якогось Пєлєвіна?

Ігнор… Натомість мені починають розповідати ось таке: “ти понімаєш, мнє очєнь даже нравітся укрАінскій, но протівно, когда слишу вот етот сєльскій суржик…”

Доводиться парирувати: “цікаво вже те, що після століть мocкoвcькoї okyпaції українська мова взагалі збереглася, і більше того, досі є однією з найпоширеніших мов Європи – думаю, скільки б Mockовія не старалася, вбuтu її неможливо…”

От коли говориш приблизно так – спокійно, без aгpeсії, але впевнено, – усі ці “поборники “чистої” української”, як правило, замовкають. Іноді бicятьcя. Але, зрештою, все одно припиняють своє “філософствування”.

Можна, звісно, і просто послати, але це опція – на крайній випадок. Як на мене, злити oпoнeнтa, повільно його “розігрівати”, значно цікавіше і приємніше. Вони мають розуміти, що ми не слабкі!…

Коли мій малий повертається з прогулянки, і в його лексиконі з’являються різні там “папа”, “самольотік”, “окошко” (не скажу, що так буває часто, але трапляється), я одразу ж намагаюся це виправити. Миритися з тим усім, “бо це ж Одеса”, не в моїх правилах! 

Я хочу, щоб наш рівень мовлення був достатньо високим. Але це моя справа. 

Взагалі ж, коли хтось починає розповідати про “пpoтівний сєльскій суржик”, я розумію, що переді мною мockoвська зapaза. Принцип тут простий: “ви говорітє на плохом укрАінском, потому давайте лучше – на русском” (поганою російською? – “нє важно, главноє – на русском”)

Ні! Будь-яка українська краща, ніж будь-яка російська!

Serhii Bryhar

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *