Батьки завжди стараються допомогти всіма силами своїм дітям, навіть якщо ті вже дорослі та мають власну сім’ю. Але це не стосується батьків мого чоловіка.

Roman 23 Квітня, 202123 Квітня, 2021

Діло в тому, що в нас з чоловіком троє маленьких дітей і ми живемо на орендованих квартирах. А у батьків чоловіка три квартири – в одній проживають, а дві інших, двокімнатну та трикімнатну здають. Я не розумію, чому вони не хочуть допомогти нам, якщо бачать як нам важко живеться. Всі наші гроші йдуть на оренду квартири, харчування та одяг, а щоб відкладати коштів не залишається.

Свекри могли б дати нам пожити в одній з квартир, але як я зрозуміла їм важливіші гроші та байдуже на те, в яких умовах проживають їх онуки. Чому я так вирішила? А тому що я вже натякала свекрусі як нам важко живеться, на що отримала відповідь:

-А не треба було так рано заводити дітей. Ви ж не мали свого житла коли ви одружились, от тепер і мучаєтесь.

Я була вражена до глибини душі. Я і так пізно мала першу дитину – аж в двадцять сім років. Це хіба рано? Треба було ще пізніше ? А якби я не змогла потім дітей мати? З віком все складніше.

Добре, якщо їй не шкода мене, то як е син та онуки? Їй на них байдуже чи як? Вони ж ні в чому не винні.

Нещодавно в нас виникла проблема – довелося знову змінювати квартиру. Переїзд перетворився на суцільний жах. А тим більше з маленькими дітьми. І тоді свекруха мені сказала:

-Для чого ви маєте стільки дітей, не маючи своєї квартири? Тепер вам важко ж! Була б лише одна дитина, ви б давно вже квартиру купили.

Як для чого? Ми з чоловіком завжди хотіли велику родину. Наші діти – це наша велика гордість та радість. Обов’язково, як тільки вони виростуть ми з чоловіком будемо в усьому їм допомагати. А не так як свекри.

Ось коли постаріють вони і їм буде потрібна допомога я їм допомагати не буду так як і вони не допомагають нам, адже вважають, що їх син має на все заробити сам.