Дружина забрала в мене майже двадцять років життя! Я розлучився, та щастя мені це не принесло…

Це був перший тиждень мого парубкування. І це після двадцяти років подружнього життя. З Катериною познайомився зовсім юнаком. Яка ж вона була гарна. Мріяв мати саме таку дружину. 

Всього рік ми зустрічалися та я вмовив її вийти за мене. Спочатку все було, наче в казці. Ми любили одне одного. Виявилось, що Катерина – чудова господиня, вправно готує, вдома завжди прибрано. 

Але ж як вона пиляла мені мозок! Щодня вимагала, щоб я щось робив. А я хотів просто відпочивати після важкого робочого дня. 

– Ти вже пів року не можеш кран полагодити. Як таке можливо? Подивись, інші чоловіки будинки збудували, а ми ремонт не можемо зробити у двокімнатній квартирі.

– Нормальний в нас ремонт! То ти забагато хочеш.

І так ми сварилися мало не  щодня. Згодом народилася донька Наталочка. Ставало дедалі важче. Дружина заборонила мені ходити з друзями на пиво. Вони мало не щодня збиралися, а я дома залишався. Тоді я собі пообіцяв: виросте донька, поїде на навчання — відразу розлучуся.

Тож, коли Наталці виповнилося 17, вона поїхала в інше місто на навчання. Я відразу ж заявив своїй Катерині:

– Я подаю на розлучення, з мене досить. Ще не старий, хочу пожити, як людина, а не раб.

– Добре, як скажеш.

Мене здивувало, що дружина не сперечалася. Це було дивно. Ми написали заяви. І вже за місяць я став вільною людиною. Переїхав в однокімнатну квартиру, яку мені здав друг.

“Ось вона, свобода” – думав я.

Тиждень я насолоджувався. Нічого не робив, приходив з роботи, вмикав телевізор та пив пиво. Почав телефонувати друзям.

– Пішли в бар на пиво!

– Та ні, в мене проблеми з печінкою, вже не п’ю.

Відмовились усі. Хтось мав проблеми зі здоров’ям, хтось просто змінив спосіб життя. Увесь цей тиждень я харчувався яйцями: смаженими, вареними. Врешті трохи набридло. Та готувати ж нічого не вмів. 

Минув ще тиждень і в мене вже й самого почав боліти шлунок. Важко без Катерининих харчів. Вирішив я провідати колишню. Вона відчинила двері уся така гарна, з новою зачіскою, манікюром. Вдома розносився аромат свіженького пирога з яблуками.

– Привіт! Вирішив провідати тебе. Все ж не чужі люди. Боявся, що ти не впораєшся!

– Та ні, в мене все чудово!

– Що, навіть не сумуєш? І зачіска нова, така вся гарна.

– Просто більше вільного часу тепер, можу собі приділити.

– То тобі краще без мене? Може вже іншого знайшла?

– Та ні, якось насолоджуюсь самотністю! Хочеш пирога?

Я їв пиріг і він здавався мені найсмачнішим у світі. Щось, мабуть, я зробив не так. Але чи можна ще все змінити? Чи погодиться дружина пустити мене назад? Як думаєте, що робити, щоб вона пробачила? 

Дуже боюсь, що вона не прийме мене… Як це обіграти тепер?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!