– Народили дітей – виховуйте, я грошей не дам! Наступного разу взагалі зателефоную в соціальну службу!

Нещодавно ми придбали собі власну квартиру у звичайній багатоповерхівці. Ця покупка далась нам складно: дуже заощаджували, я працював за кордоном більше 5 років, дружина відмовляла собі у всьому. Але воно було того варте: тепер у нас є своє гніздечко, на яке ми повністю заробили самі. І все було б добре, якби не багатодітна сім’я з нашого будинку. 

Після заселення у квартиру сусіди додали нас у спільний чат будинку. Зазвичай там вирішують якісь побутові питання, нічого зайвого ніхто ніколи не писав. Та одного дня мене додали в інший чат, де людей було вже менше. Виявляється, небайдужі сусіди обговорювали там допомогу одній із багатодітних родин дому.

Я знав про цю сім’ю, ситуація в них дійсно була не супер. Чоловік ніде не працював, жінка теж сиділа вдома. Чому чоловік роботу собі не шукав – не знаю, а от жіночка вже кілька років сиділа в декреті. Уявіть собі: шестеро маленьких дітей живуть із безробітними батьками. Добре, що хоч хату їм купили, тому жили не на вулиці.

Мабуть, вони відчули, як добре живеться за рахунок чужої допомоги, тому і продовжували існувати за пожертви “активних та небайдужих громадян”. От і наші сусіди, які чудово підходили під цей опис, вирішили скинутись грошима та віднести допомогу сімейству. Я був у шоці, коли дізнався, що на це погодились всі. Всі, окрім мене та дружини. Сусіди почали зневажливо до мене ставитись і роздули з цього справжній скандал.

А я розумію, що роблю правильно. Я тяжко працював, щоб дати щось своїй родині. Мої двоє дітей живуть за мої гроші, а не за чиюсь благодійність. То чому я повинен допомагати тим, хто жодного дня не працював заради своїх дітей? Той голова сімейства – молодий здоровий чоловік, у якого і руки, і ноги, і голова на місці. То нехай робить щось для себе та своїх нащадків. Я не можу зрозуміти, чому я повинен перейматись за фінансове становище чужої сім’ї? Чому люди не можуть контролювати кількість дітей, яких вони здатні забезпечити?

Коли нам потрібна була квартира, ми працювали, а не чекали грошей із неба. І я впевнений, що подібне під силу кожному. Скидатись на подібне я не буду ніколи, але сусіди продовжують дивитись на мене вовком.

Як ви думаєте, хто в цій ситуації помиляється?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!