– Вітаю молодят та гостей. Мене ніхто не запрошував, але я не могла не прийти, щоб не сказати це! – почала промову Софія

То був день про який Олена мріяла давно – весілля з коханим чоловіком, що до того був її начальником. Танці були в розпалі, як раптом до зали зайшла гарно вбрана Софія.

– Що вона тут робить? – Олена нервово промовила до чоловіка про його колишню помічницю і стиснула йому руку. – Невже зіпсувати весілля вирішила? – і серце забилося ще дужче.

– Кохана, не хвилюйся! Все добре! Хіба ти дозволиш собі зіпсувати настрій у наш день? Припини! 

– Але я не хотіла її запрошувати й тебе просила кілька разів! Невже так важко послухати?

– Я її не запрошував. – переконував Роман та обіймами хотів заспокоїти кохану, поки гості не закричали.

– Гірко молодим! Гірко! Гірко!

Після солодкого поцілунку ведучий оголосив, щоб всі незаміжні дівчата ставали у центрі залу, щоб ловити букет нареченої.

– Так! Хто ж наступною вийде заміж? – додав ведучий.

Через кілька хвилин усі вже очікували на кидок, але серед дівчат та жінок стояла й Софія, що дуже розлютило Олену. 

А до того вона й гадки не мала, що закохається в успішного чоловіка, що обере її серед десятків інших претенденток. Їй так личило те білосніжне плаття, зачіска і фата.

– Красуні, підіймаємо руки й ловимо своє щастя! – підвів ведучий азартним голосом.

Та коли Олена розвернулась і побачила, що її букет зловила Софія мало не почервоніла як той бик.

– Дівчино! Тепер підійдіть до мене, представтеся! – почав ведучий до Софії.

– Дякую! Для мене це також несподівано! Я і так збиралася дещо сказати нашим молодим! і тут серце Олени забилося так, що вона думала от-от вискочить з грудей. Все її життя промайнуло перед очима!

І випадок, коли вона в 13 років гуляла берегом річки, як побачила, що у воді кричить хлопець. На щастя поруч були рибалки й відреагували на її крики про допомогу. Коли юнак вибрався, то дуже дякував їм, а потім жартома додав, що коли вона виросте, то він з нею одружиться.

Після почутого Олена відчула приємний лоскіт у своєму животі з того часу в ній жила надія й очікування, що так воно і станеться, адже юнак був дуже красивим. Чекала вона свого принца Юру багато років. Коли Олені стукнуло 15 хлопця забрали до армії. А по поверненню він бачив вже не юну дівчину, а молоденьку жінку, яка постійно хотіла попастися йому на очі.

– О! Ти досі не забула мене? То що? Вийдеш за мене заміж? – заграючи, знову спитав Юра.

Та питати про таке було недоречно! Адже Олена вже тоді чекала від нього дитину. Весілля зробили маленьке і скромне. А потім вона переїхала до його батьків. Вони гарно ставились до невістки, любили і поважали. 

І все наче було добре до одного моменту. Та коли в Олени був округлий животик Юра все частіше став затримуватись на будові. Це він так пояснював. Кілька разів Олена не витримувала і йшла дивитися чи він справді трудиться задля їхнього блага. Та нікого там не побачила. Засмучена поверталася додому, а там їй з порогу свекруха заспокоює.

– Не переживай ти! Мій так само наліво ходив, я потерпіла, а йому з роками розум таки до голови прийшов! І ти перетерпиш! – легко зізналась пані Катя.

Та для Олени це стало справжнім шоком. Чоловік з часом не став приховувати свої походеньки, а потім від людей доходило з ким він був і де їх бачили. Ні стиду, ні совісті!

Коли народилась дитина вона твердо для себе вирішила, що подасть на розлучення і повернеться до батьків. Та бувало, що чоловік кілька разів переконував її повернутися. Вона йшла та гульки чоловіка повторювались і вона дала собі слово, що наступного разу не наступить на ті ж граблі й шукатиме чоловіка по розрахунку. 

Розлучилася, змінила прізвище на дівоче, змінила паспорт. Сама залишила дитину на батьків і поїхала влаштовувати своє життя і шукати щастя до обласного центру. Та у неї жила тітка, яка й помогла великою мірою Олені. Записала її на курси діловодства, а потім постаралась влаштувати її секретарем у фірму Романа. Ще й співпало, що попередня секретарка пішла у декрет.

Однак на це місце намітилась і Софія. Дівчина вже мала досвід роботи і сподівалася, що скоро від помічниці перейде у секретарки. До того ж вона по вуха була закоханою у Романа та він її не помічав.

Коли Роман вперше побачив Олену, то аж завмер на хвилину. Такої красуні і. зроду не було в офісі, ще й розумна та відповідальна. Чи то тілька постаралась, бо дружила з його матірю, чи так зорі зійшлися, але секретаркою він взяв таки Олену. 

Дівчина не хотіла зізнаватися, що у неї є дитина, думала, що після весілля буде краща нагода. Їй не хотілося відлякати кавалера, адже майже одразу він почав приділяти знаки уваги. 

Через пів року Роман освідчився, а Олена не вірила у це все! Невже її мрія і шанс на щасливе життя от-от здійсняться. А тепер у день їхнього весілля зʼявилася Софія і перед усіма гостями зізнається, що Олена розлучена, ще й дитину приховала. Інакше навіщо їй за три дні до весілля було їхати у її рідне село, що вона там шукала?

Коли Софія взяла мікрофон, то в Олени аж в очах потемніло. Вона розуміла, що зараз станеться щось страшне, але просто так віддавати своє щастя вона не збиралась. 

– Вітаю молодят та гостей із таким світлим днем. Мене сюди ніхто не запрошував, але я не могла не прийти, щоб це не сказати! – почала промову Софія, та Олена сильно стиснула руку чоловіку. 

– Ти чого? – схвилювався той. – Не переживай, я вже давно все про тебе знаю! 

– Ну і що ти знаєш? – здивувалась та і побачила, як чоловік розвертається перед гостями, привертаючи руками увагу.

– Маю для тебе сюрприз! Послухайте, будь ласка, всі. Я бажаю Софії скоро вийти заміж за кохану людину і запросити нас на весілля! А ще, щоб у вас народилось багато діточок! І я хочу перед усіма вами сказати, що кохаю Олену і люблю її дочку. А ось і вони! 

Двері залу відчинилися і мати Олени зайшла з внучкою на руках. Зі сльозами щастя на очах вони всі обійнялися.

– Звідки ти знав? – спитала кохана.

– Це згодом! Давай тепер дослухаємо Софію.

– Я прийшла привітати вас і побажати вам щасливого сімейного життя! А цей подарунок від нашого дружнього колективу! Гірко молодим! – Софія завершила тост і гості гучно стали аплодувати.

– Дякую! – зі щирим подивом сказала до Софії наречена. – Я не очікувала! Ти ж розумієш, Роман сам мене вибрав!

– Так! Я ще знайду свою людину, не переживай! І будьте щасливі! – колишні суперниці обнялися  і ще потім довго танцювали разом з усіма.

Шлюб Романа з Оленою без перебільшень став дуже вдалим і щасливим. Вже одразу донечка переїхала жити до них, а через рік Олена втішила новиною, що вагітна вдруге. Бачили б ви осяяне обличчя Романа, коли він почув, що то будуть хлопчики.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!