Мені набридло, що мене виставляють просто злоgійкою. Я подала оголошення про продаж квартири

Я отримала бабусину квартиру. Точніше, купила її у неї. Вона написала на мене дарчу, а я в усній формі зобов’язувалася виплатити їй повну вартість квартири. Розбили ми платежі на десять років. Щомісяця я виплачувала бабусі по 10 тисяч гривень. Куди йшли ці гроші мене не стосувалося. Крім цього, я забезпечувала її продуктами і ліками. Пенсію бабуся також відкладала або витрачала на свій розсуд.

Я могла взагалі нічого не платити, оскільки домовленість не була юридично задекларованою. Однак, мені б совість так не дозволила вчинити. Бабуся на ці гроші купувала дорогі подарунки своїй дочці (моїй матері) і зробила весілля моїй сестрі.

Жила я разом з бабусею. Повністю доглядала за нею і годувала її. Моя мати і сестра до цього не приєднувалися. Було трохи важко. Особливо, коли починалися капризи й істерики. З літніми людьми непросто … Я не доплатила п’ять років. Бабусі не стало. Моя мама вирішила, що наступні п’ять років я зобов’язана платити їй частину боргу, яка залишилася. Перед тим, я виплатила бабусі рівно половину квартири.

Мама перейшла всі допустимі межі. Могла почати телефонувати мені серед ночі. Коли мама зрозуміла, що я на поступки не піду, почала розповідати всім своїм знайомим і нашим родичам, що я жахлива дочка і отримала свою спадщину обманним шляхом. На мою сторону стала сестра, яка різко вказала матері її неправоту. За фактом, те, що їй належало, вона отримала від бабусі раніше. Моя сестра повністю встала на мою сторону. Вона сказала мамі, що бабуся не планувала залишати їй квартиру і попросила її перестати отруювати мені життя. До того ж, бабуся допомогла за ті гроші, які я їй платила, зробила ремонт і купила побутову техніку в мамину квартиру. Коли ж вона злягла, то лікувала її тільки я, а не мама з сестрою.

Спочатку те, що я повноправний власник, нікого не хвилювало. А зараз почалися претензії. Мені почали постійно надзвонювати далекі родичі і подруги мами. Вони пропонували продати квартиру і поділити гроші на три частини: для мене, мами і сестри. Але я не маю наміру ділитися подібним. Я заслужила на всю квартиру! Мені набридло, що мене виставляють просто злодійкою. Я подала оголошення про продаж квартири. Мати думає, що я з нею поділюся. Вона навіть встигла позичити велику суму у родичів. Я ділитися не збираюся. Просто хочу купити собі житло в іншому районі. Змінила номер телефону, але мати продовжує мене діставати. Довелося тимчасово переїхати, поки продажем займається ріелтор. Ділитися не буду, хоч часом совість і гризе!

А ви б як вчинили?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!