Я вночі вmекла з дитиною від чоловіка та свекрухи. Бо більше не могла терпіти їх залежність!

У мого Антона було звичайне хобі – комп’ютерні ігри. Він так розслаблявся після роботи, просто годинку-другу пограв і вимкнув ноутбук. Я нічого не мала проти, адже кожна людина повинна якось відпочивати та шукати захоплення. Я навіть сама дарувала йому якісь ігри, аби він мав колекцію 

Однак, після народження сина Антон дуже змінився. Він міг з ранку до ночі грати в комп’ютер, і вже були не тільки ігри, але й ставки на спорт чи онлайн-казино. Замість того, би піти з Олексійком погуляти на вулицю, погратися чи просто допомогти прибирати у квартирі, Антон втупився у монітор та рахував гроші. 

Йому багато разів не щастило. Він ставив інколи 200, інколи тисячу гривень на казино. Через його захоплення я вже не мала гроші на продукти чи комунальні послуги. Доводилося позичати у батьків, кажучи, що зарплату просто затримують. Добре, що про дитячі виплати Антон нічого не знав і не чіпав ті гроші. 

Я пішла за допомогою до свекрухи. Думала, що хоча б вона зможе якось врозуміти Антона, поставити його на місце. Адже крім ноутбука, у нього є ще жінка та дитина. 

Але я не знала, як саме Ольга Ярославівна буде мені “допомагати”. Після роботи вона приходила до нас додому і починала сваритися:

– То ти не могла посуд помити і одяг попрасувати?

– Не кричіть, будь ласка, дитина тільки заснула.

– І що? Хай ще всі сусіди чують, яка ти безрука господиня!

Я морально вже не витримувала жити у такому стресі. Свекруха сварилася на мене за безлад, чоловік грав у ігри. Останньою каплею стало зникнення моїх золотих сережок, які батьки подарували на весілля. Я перерила весь одяг, шухляди, комоди, навіть дивилася у іграшках синочка.

– Ти не бачив мої сережки? Ну такі золоті у формі квітів?

– А, я їх віддав у ломбард під заставу. 

– Як це? 

– Я поставив сьогодні на наших. Виграють – то я тобі і сережки, і браслет і ще каблуку куплю, повір! 

Але команда програла. І гроші ніхто не повернув. У мене в гаманці було 500 гривень і на тиждень. І вирішила, що час рятуватися з такого болота. 

Поки Антон спав, я зібрала синочка, викликала таксі та поїхала до батьків. Добре, що вони ще не спали та відчинили мені двері. Як тільки я переступила батьківський поріг – почала гірко плакати, що аж сина розбудила і налякала. 

Зараз у нас триває процес розлучення та поділу майна. Свекруха всіляко намагається виправдати залежність сина, каже, що це через мене він почав грати і що я винна. Хоча зараз у них нема грошей навіть на нормального адвоката. Антон вже виніс з квартири телевізор, мікрохвильовку та планшет. 

І зараз я хочу, аби цю історію прочитало якомога більше молодих жінок. Любі, якщо ваш чоловік грає у якісь азартні ігри – благаю, тікайте від нього геть! Навіть не смійте з такими людьми створювати родину та народжувати дітей. 

Адже ви з ними не знайдете щастя. Ще своє життя погубите. Краще бути самій, ніж з такими залежними людьми! 

Таку залежність можна виправити чи ні? Є шанс, що Антон отямиться? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!