– Бабусю, про які гроші ти говориш? – А ну швиденько дай трубку мамі – хочу дещо запитати

Коли син купував квартиру, то дуже добре зробив, що оформив її на моє ім’я. Бо життя таке, що ніколи не знаєш чого чекати, а з нерухомістю краще не жартувати.

Тож коли він одружувався з Оленою, як і всі матері я раділа за нього. Одразу після весілля вони переїхали на орендовану квартиру. Невістка відразу завагітніла.

Коли народилася перша внучка вони перебрались на куплену синю квартиру. Він тоді працював, як ніколи багато, старався для своєї родини, заробляв дуже добре.

Після декретної відпустки Галя ощасливила новиною, що вагітна вдруге. Звісно ми всі тішилися, особливо син, бо тепер на світ мав з’явитися хлопчик.

Але тим найбільшим шоком стало те, що через три роки вони подали на розлучення. Не знаю, що могло між ними статися, та молодь тепер така вибаглива!

Невістка, зрозуміла річ, у декреті вже не була такою супермоделлю як в день весілля, але ж людину люблять не тільки за фігуру. Син тим часом інколи міг прийти до нас на вечірню, а інколи й ночував. Тут я й побачила, що між ними щось не те.

– Ти дурив мене всі ці роки? – кричала телефоном Галя до сина так, що я чула її голос із сусідньої кімнати.

– Не дурив! Ти навіть не питала! Зрештою ти жодної копійки не вклала в квартиру, чому я повинен залишити її тобі?

– Не мені! Ти про дітей своїх подумав?

– Я завжди їх забезпечуватиму і давати гроші, не переживай! На щастя у твоїх батьків буде знайдено для вас місце! То коли ти почнеш збирати свої речі?

Розійшлися вони зі страшними скандалами. От скажіть мені, мати все і не цінувати, це що така проблема сучасності? Як же так? 

Потім я чула, що батьки невістки не сильно зраділи їй та дітям, бо там у них не так багато місця.

Але моє серце все одно тяжіло до внуків. Я не хотіла, щоб вони перестали мене бачити, а потім остаточно забули. Тож я намагалась телефонувати невістці, щоб хоч колись водити їх на прогулянку. Перший час вона тільки збивала мої виклики. До одного моменту.

– Добрий день, Марія Василівна! Тут така справа. Нам з Павликом потрібно пройти обстеження в лікарні. Ви б могли забрати Настю зі школи? Мені більше нікого попросити. – благала невістка.

– Добрий день! Звичайно я заберу свою внучечку. А в котрій годині треба бути в школі?

Після того випадку невістка подобрішала до мене. Ми навіть почали розмовляти телефоном і я час від часу могла залишатися з внуками і привозити їх до себе.

Я вже знала, що невістка орендує кімнату, бо з батьками їй було важко жити. Знаю, що вона знайшла роботу, але поки що зарплата невелика. Наче дає собі раду, хоча й не шикує.

Наближалось День народження Настуні. Якраз перед цим я теж пройшла обстеження по шлунку. Я роками підліковуюсь у санаторіях. І путівка якраз припадала на свято. Я подумала, що все одно не залишу внучку без подарунка і подзвонила невістці.

– Привіт! Скоро в Насті свято. Мене, на жаль, не буде в місті, їду в санаторій, але я тобі скину гроші на карту, купиш їй те, що вона собі хотіла, добре!?h7

– Звичайно! 

Я зі спокійною душею відправила невістці на карту тисячу гривень. Подумала, що по поверненню розпитаю в дитини, що вона собі купила.

Дзвоню до невістки й прошу дати їй Настю. Розпитую, як святкувала, що купила. А у відповідь дізнаюся, що про ніякі гроші вона взагалі не в курсі.

– А ти дай мамі телефон, будь ласка!

Я намагалась дізнати куди невістка поділа гроші. Та пояснила, що купила на них продукти.

– Мені не видали всю зарплату. І ваш синочок до того ж про аліменти вже другий місяць не згадує. Я заплатила за кімнату, щоб нас не вигнали! 

– Ви думаєте я навмисне?

– Ні! Ти просто безвідповідальна! Ти мала добути гроші на квартиру, а не відбирати їх у дитини!

Після цієї невістки зі мною не розмовляє. В кінці я наполягала, щоб вона повернула мені ту тисячу, щоб я сама пішла з нучкою і купила те, що їй потрібно. 

Хіба я зробила щось не так? Знову ще чекати поки Олені перейде?